Дмитро Фірташ пропонує “дах» тернопільському бізнесу

8 декабря 2013
2327 просмотров Голосов: Автор:NtTkach
article1815.jpg

 От і до центрального корпусу ТНЕУ у минулу п’ятницю, 29 листопада, кортеж під’їхав точно за розкладом. Дмитро Фірташ прийняв традиційні хліб-сіль, потиснув руку ректору Андрію Крисоватому та одразу почав розпитувати про вуз: скільки студентів навчається, що із працевлаштуванням, чи вистачає гуртожитків.

Почувався впевнено, незалежно. Нарешті «помітив», що науковці стоять на пронизливому вітрі лише в костюмах (хоч і дорогих, але холодних), і запропонував іти вже в університет. Не відомо, через злу іронію чи просто організатори не зауважили, але виставку товарів Тернопільщини відкривали вироби підопічних департаменту з питань виконання покарань, у просторіччі – тюрми. Струнка пані бадьоро почала розповідати, скільки фуфайок та уніформи пошили у жіночій колонії та дерев’яних рамок виточили чоловіки, з якими краще не зустрічатися вночі. І хоча на обличчі голови Федерації роботодавців України не здригнувся жоден м’яз, виставка йому точно не сподобалась. Натомість розробки та вироби «Електросвіту» та «Оріону» зацікавили високого гостя. Затримався Дмитро Васильович і біля вітрини морозива «Ласунка» та «Кременецького молока», пожартував із працівниками «Микулинецького бровара». Аж тут перед ним виріс воєвода Микола Сенявський із дружиною. Так урочисто вітав гостя інформаційно-туристичний центр м. Бережани. Розігравши невелику сценку, воєвода вручив пану Фірташу булаву як символ гідності, а його чарівна дружина – скляну вазу з квітами – оберіг родині.

Бізнес дає, а чиновник краде

Тим часом у залі засідань вченої ради ТНЕУ зібралося декілька сотень місцевих підприємців та представники влади. Після короткої доповіді голови Тернопільської обласної держадміністрації Валентина Хоптяна до слова запросили одного з найбагатших людей країни і не тільки, голову Федерації роботодавців України Дмитра Фірташа.

- Останні 20 років політики тільки й роблять, що критикують бізнес. При цьому вони ніби не помічають, що з’явився новий клас – клас роботодавців. Ці люди формують бюджет країни. В Україні є приблизно 200-250 компаній, котрі на 70% наповнюють її скарбницю. В основному це металургія, вугільна промисловість, машинобудування, аграрний сектор. Відповідно ми повинні знати статті розходів держбюджету, - каже Дмитро Фірташ. – Наша Федерація підрахувала, що сьогодні створено 70 контролюючих органів і ще дев’ять наділені такими ж функціями. Зупинити чи призупинити діяльність фірми можуть 44 держустанови. Через змушену зупинку лише у 2012 р. вітчизняна економіка втратила понад 27 млрд. грн. виручки. Відтак Федерація роботодавців вимагає:

– скорочення кількості та розмірів податків;

– зменшення кількості контролюючих органів та перевірок;

– стабільність податкового, митного та господарського законодавств;

– подолання корупції в органах влади;

– доступ до дешевих кредитів (нині банки пропонують кредити під 25-30% річних, а Федерація роботодавців України розробляє комплекс заходів для зниження ставок для бізнесу до 8-9% річних).

– Ми готуємо комплекс пропозицій щодо зниження вартості гривневих кредитів до 8-9% річних і подамо її на розгляд уряду найближчим часом. Вирішення питання недорогих кредитів на тривалий термін є ключовим для розвитку малого та середнього бізнесу, – зазначив Дмитро Васильович.

Крім того, значна частка державних закупівель повинна здійснюватись в українських дрібних підприємств.

– Ми зараз не обговорюємо, яка це буде частка. У США та Японії до 70% коштів від держзакупівель отримують національні виробники. Введення такої практики в Україні дасть можливість розвиватися малому та середньому бізнесу, – наголосив він.

Це дозволить розвивати внутрішній ринок і створювати нові робочі місця. Забігаючи наперед, зазначу, що саме цього вимагала більшість виступаючих бізнесменів.

ВТО своїх ринків Україні не відкрило

У своєму виступі Дмитро Фірташ досить критично відгукнувся про вступ України до ВТО, зазначивши, що свого часу ніхто докладно не вивчав наслідків такого кроку для національної економіки.

- Адже коли ми вступали до ВТО, то думали, що перед нами відкриються всі світові ринки. Здавалось би, якщо ми пустили до себе, то й нам повинні відкрити ринки. Натомість кожна країна вводить свої правила і захищає свій внутрішній ринок, вводить технічний регламент, обмежуючи постачання українських товарів на ринки країн ВТО. Тож Україна повинна почати захищати свій внутрішній ринок, вітчизняного товаровиробника і ввести власні технічні регламенти, – наголосив бізнесмен і нагадав про безпрецедентний тиск на наш внутрішній ринок зі сторони постачальників м'ясної продукції: за перше півріччя ц. р. в Україну завезено 72% свинини порівняно з обсягами вітчизняного виробництва.

Тим часом для наведення порядку в аграрному секторі у найближчі 5-10 років потрібно 70 млрд. доларів інвестицій. Тож державі потрібно не збільшувати бюрократичний апарат, а зменшувати кількість перевіряючи. У середньому штраф за підсумками перевірки сягає 500 грн., тоді як державі робота ревізора обходиться у півтора тисячі. Торік в Україні було проведено понад 2 мільйони(!) перевірок, у 150 тисячах випадків вони призвели до зупинки підприємств. То хто від цього виграв?

– У нас є чітка співпраця зі всіма контролюючими структурами, котрі проводять перевірки, – спробував переконати губернатор Валентин Хоптян. – У 2012 р. ми їх зменшили вдвічі, за 9 місяців ц.р. – майже на 33%.

Питається: навіщо стільки контролю, коли все одно прилавки завалено неякісною продукцією та продовольством. Тому Федерація роботодавців пропонує створити реєстр контролюючих органів і чітко регламентувати кількість перевірок.

Паралельно давно потрібно створити так звану Карту країни та чітко визначити  потреби кожного регіону. Наприклад, скільки елеваторів чи овочесховищ потрібно ще Тернопільщині, а картоплесховищ ­– Волині?

Цариця полів може стати королевою октану

Чи не єдиний, хто зацікавив поважного гостя, був виступ менеджера підприємства «Біотехсоюз-інженерінг» Ігоря Ольшанського. Насамперед фахівець нагадав, що сьогодні Америка масово переходить на виготовлення біопалива саме з цариці полів, і додає його у бензин. При цьому якість палива значно покращується, запевнив виступаючий, воно не псує навколишнього середовища.

«Три-чотири підприємства з виготовлення біоетанолу повністю би змінили економіку нашого краю, –­ впевненийІгор Ольшанський. – Одразу би змінилась і цінова політика. Тим часом Україні потрібно 60-70 заводів середньої потужності, щоб повністю забезпечити внутрішні потреби біопаливом».

Уважно вислухавши його доводи, Дмитро Фірташ попросив сконтактуватися з його працівниками.

Тим часом Героя України, гендиректора ТОВ «Бучачхлібпром» П. І. Гадза турбує ринок землі, точніше, коли він запрацює. Тим більше, що цьогорічні ціни на зернові аграріїв не тішать. На жаль, як і зареєстрований законопроект щодо створення ринку землі, адже він не передбачає пільг аграріям при купівлі орендованої ними землі.

– І це стримує інвесторів, - наголосив Петро Гадз. - Бо якщо він побудує, наприклад, тваринницький комплекс, а на землю прийде хтось інший? Чи купить якийсь державний банк, функцію якого ми не до кінця розуміємо? Ми за ринок землі, але щоб усе проходило цивілізовано.

«Хюндаї» в’їхали в Україну з радіостанціями «Оріону»

На труднощі у роботі пожалівся і голова правління ВАТ «Тернопільський завод «Оріон» Ярослав Карпик. 96% акцій «Оріону» перебувають у державній власності, проте за останні 3 роки завод не отримав від уряду жодної копійки. Підприємство самостійно вийшло на закордонні ринки, проте якщо 7-8  років тому експортувало свою продукцію у 12-15 країн світу, то зараз – лише у 4-5 країн.

– Наша продукція потрібна силовим структурам, і я знаю, що вони її закуповують, але, на жаль, не у нас, а за кордоном. Але за кордоном виграємо тендери ми. Електровози «Хюндай», які закупила Україна, в’їхали з нашими радіостанціями. Ми у Кореї виграли тендер, постачаємо свої радіостанції, і вони добре працюють. А от в самій Україні завод, на жаль, не може виграти у жодному тендері, – каже Ярослав Карпик. – Інша проблема – бюрократія. Навіть якщо ми знайшли покупця за кордоном, нам потрібен дозвіл «Укроборонпрому» або спецекспорту, та поки зберемо цілу купу нікому не потрібних дозволів, контракт перехопив хтось інший. Ось так уряд підтримує вітчизняного товаровиробника.

«Ватра» – і нарконезалежність?

Вигадливість чиновників 100 років тому «прославив» Микола Гоголь у своїх повістях. Не відстають від попередників і сучасні бюрократи. Гендиректор ОСП «Корпорація «Ватра» Василь Щиренко зізнався, що на заводі використовуються прекурсори (хімічні матеріали, що використовуються для приготування наркотичних і психотропних речовин та у деяких видав виробництва – авт.).

– Так от, для отримання ліцензії поряд із вимогами щодо охорони та технологічних процесів останнім пунктом стоїть вимога до мене як до керівника надати довідку з наркодиспансеру, що я не наркозалежний, – розводить руками господарник.

Нарікав Василь Васильович і на постійні підвищення вартості енергоносіїв. За 10 місяців поточного року вартість електроенергії для промислових підприємств зросла на 10%. Тож виходить парадокс: підприємці Чехії у декілька разів менше платять за українську електроенергію, ніж наші вітчизняні товаровиробники.

На роботу – як на свято

Проблему працевлаштування випускників університету порушив ректор ТНЕУ.

– Це загальнодержавна проблема і її потрібно вирішувати в комплексі: влада – роботодавці – навчальні заклади, – наголосив Андрій Крисоватий. Там часом і досі підставою для працевлаштування лишається закон про освіту 1996 р., хоча він  суперечить прийнятому пізніше закону про вищу освіту, Конституції та підписаним Україною міжнародним конвенціям.

Не працює і закон про перше робоче місце. Та це не дивно, наголосив Андрій Ігорович, пригадавши про спеціалізовану виставку, що проходила восени у Києві під егідою Міністерства освіти. Усі кращі місця міністерство надало європейським університетам, а вітчизняні приткнулись на 2-му поверсі. У той час, коли польські, австрійські, німецькі вузи пропонують безоплатні програми, в Україні говорять про скорочення державного замовлення. Натомість навіть не йдеться про те, щоб розробити комплексну державну програму підготовки кадрів.

Вислухавши промисловців у Тернополі та аграріїв у Скориках Підволочиського району, Д. Фірташ порадив систематизувати проблеми та передати їх нещодавно обраному голові Тернопільської обласної організації роботодавців Олегу Караванському.

Комментарии 0

Связаться с нами:

facebookgooglemailodrsstwittervkvk

закрыть

Соц сети