Латвія побоюється стати третьою після Грузії і України

7 марта 2014
2367 просмотров Голосов: 0 Автор:Євген Торін
article4096.jpg

Латвійський парламент засуджує російську агресію на Україні і не сумнівається, що в плани РФ входить окупація сусідньої країни.

Більш того, деякі латвійські політики впевнені: після Грузії і України російські танки приїдуть до Прибалтики.

Латвійський Сейм шість годин обговорював ситуацію на Україні. У підсумку більшістю голосів було схвалено резолюцію, яка засуджує введення російський військ до Криму і говорить про наміри РФ окупувати якщо не всю Україну, то, принаймні, її частину.

Міністр оборони Латвії Раймонд Вейоніс попередив про можливі провокації з боку Росії в Латвії — навіть за відсутності реальної військової загрози.

За словами Вейоніса, національному уряду необхідно підвищити витрати на оборону. З ним згодна і прем'єр-міністр країни Лаймдота Страуюма. Крім того, на прохання прибалтійської сторони, США збільшують кількість винищувачів, що патрулюють повітряний простір країн Балтії.

Знайомі сценарії

Тим часом навіть гарантії колективної безпеки НАТО не заважають латвійським політикам побоюватися військової інтервенції з боку Росії — тепер вже на територію Прибалтики.

— Не будемо забувати, що ті сценарії, які почалися в Грузії і зараз тривають на Україні, коли-небудь можуть дуже неприємно здивувати нас самих, якщо ми нічого не будемо робити, — заявила в ефірі «Rietumu Radio» євродепутат від Латвії Інесе Вайдере. Схожі побоювання висловив також колишній прем'єр-міністр, коаліційний депутат парламенту Латвії Валдіс Домбровскіс.

— Все ж таки у латвійського суспільства є деяка настороженість, і це зрозуміло. Після подій на Україні ростуть побоювання щодо можливостей такого роду спроб (військової агресії) також у бік країн Балтії, — заявив Домбровскіс в ефірі радіо «Baltkom».

Коаліційна партія латвійського парламенту «Національне об'єднання» також побоюється за майбутнє країни.

— Останні події на Україні і агресія Росії в Криму серйозно загострили міжнародну ситуацію і створюють потенційну загрозу для національної безпеки Латвії, — йдеться в партійному зверненні.

Екс-голова Міністерства оборони Латвії та депутат Сейму Артіс Пабрікс вважає, що після подій на Україні довіряти Росії стає вкрай складно.

— Якщо дивитися об'єктивно, то зараз загрози немає, проте безпека в нашому регіоні погіршується. Якщо є держава, яка може використовувати силу проти сусіда, тому що їй не подобається уряд чи політика цього сусіда, то у нас немає теоретичних гарантій того, що Росія не застосує силу і проти нас — якщо, приміром, якось зміниться політика ЄС або НАТО, — сказав Пабрікс в інтерв'ю російській службі «Бі-бі-сі».

«Безпідставні побоювання»

Посол Росії в Латвії Олександр Вешняков, в свою чергу, не допускає подібного сценарію — навіть якщо про це попросить російськомовне населення.

— Думаю, що ці побоювання абсолютно безпідставні. У Грузії був напад на мирних жителів Південної Осетії з боку грузинських збройних сил. Сподіваюся, Латвія не збирається нападати на Росію, так що не може бути і такої реакції з боку Росії, — сказав Вешняков російській службі «Бі-бі-сі».

— Якщо говорити про Україну, то там стався переворот, існує реальна загроза з боку збройних сил радикального крила Майдану для мирних жителів, особливо східних регіонів та Криму. У Латвії, як я вважаю, таких озброєних осіб, які будуть захоплювати адміністрації і загрожувати людям, в тому числі російськомовному населенню, не передбачається, — стверджує російський дипломат.

Інформаційна безпека

Крім прямої військової загрози з боку Росії, латвійських політиків непокоїть те, що частина жителів країни продовжують жити в російському інформаційному просторі.

— Зміст телеканалів, що фінансуються і контрольованих Кремлем, а також ретранслюються на території Латвії, стало питанням національної безпеки. Відображення подій в Росії і на Україні все більше переконує в тому, що ці телеканали можна вважати не засобами масової інформації, а інструментами реалізації зовнішньої політики Кремля, — йдеться у зверненні коаліційної партії Латвії «Національне об'єднання».

Голова комісії Сейму з прав людини Інара Мурнієце вважає, що латвійський уряд має знайти можливості захистити інформаційний простір країни. За словами політика, на російському ТБ події на Україні відображаються виходячи з інтересів Росії, що, у свою чергу, суперечить інтересам Латвії.

Похожие статьи:

Новости ПолитикиЯнукович збирається до Путіна - адміністрація президента

Политические статьиСША зобов'язалися не кидати Україну - «Washington Post»

Новости Преступности​У ДНР пересварилися і не можуть вирішити «чи оголошувати війну Україні»

Политические статьи​США впевнені, що за кривавими подіями в Одесі стоїть Москва

Новости Украины​В Україні навала проплачених людей з РФ і Придністров'я. Це фактично оголошена війна, - голова СБУ

Комментарии 1

Связаться с нами:

facebookgooglemailodrsstwittervkvk

закрыть

Соц сети