Що буде з ЖКГ після підписання асоціації?

1 июля 2014
3252 просмотра Голосов: 0 Автор:Pavel Nek
article5192.jpg

Тиждень, що минає, запам'ятався українцям історичною подією. 27 червня Президент України Петро Порошенко і лідери всіх країн-членів ЄС поставили підписи під економічною (заключною) частиною Угоди про асоціацію. Тоді разом з Україною свої Угоди підписали Молдова і Грузія.

Українські енергетики вважають, що Угода сприятиме позитивним змінам у галузі. Так як підписання документа передбачає врахування українських інтересів під час затвердження і реалізації програм і стратегій Євросоюзу щодо розвитку енергетичної інфраструктури.

«Зокрема, стаття Угоди «Співробітництво у сфері використання інфраструктури» встановлює, що кожна сторона повинна враховувати енергетичні мережі та можливості іншої сторони при розробці програмних документів щодо попиту і пропозиції, енергетичних стратегій і планів розвитку інфраструктури», — заявили в НАК «Нафтогаз України».

До того ж, Угода передбачає, що сторони повинні докладати зусиль для сприяння використанню інфраструктури передачі і зберігання газу і, в разі необхідності, проводити консультації один з одним або координувати свої дії з розвитку інфраструктури. Також, Угода передбачає, що компанії України і Євросоюзу будуть працювати в єдиному нормативно-правовому полі, і Україна стає важливою частиною Єдиного європейського газового ринку.

Крім того, експерти будівельної галузі так само впевнені, що підписання Угоди внесе позитивні корективи в їх спектр роботи.

«Сьогодні (27 червня – ред.) дійсно відбулася знаменна подія, яка має докорінно змінити всю систему роботи країни. За умови адекватної адаптації наших законів до європейських, як це і повинно бути у відповідності з Угодою, області вдасться вийти на європейські ринки, а також отримати інноваційні технології з Європи і застосовувати їх у нас», — сказав президент ПАТ ХК «Київміськбуд» Ігор Кушнір.

Він роз'яснив, що в Угоді прописано введення екологічних стандартів будівництва, особливі вимоги до кваліфікації найманих працівників і ряд інших нормативів, які дозволять підвищити якість будівельних робіт.

«До того ж, виконання норм Угоди зробить Україну більш інвестиційно-привабливою, тобто можемо очікувати прихід іноземних коштів, що без сумніву буде мати позитивні наслідки для економіки. А якщо в країні стабілізується, це підживить і внутрішніх інвесторів, населення, і знову ж економіка від цього тільки у виграші», — завершив Ігор Кушнір. 

У Росії на підписання Угоди Україною відреагували без особливого ентузіазму, і замість привітань обійшлися розмовами на «газову» тему. А саме, РФ заявила, що наперед підозрює Україну в крадіжці газу. На такі дії країну наштовхнуть недостатні запаси палива в підземних сховищах газу, переконаний глава «Газпрому» Олексій Міллер.
 
«Проблема полягає в тому, що Україна не закачує в повному обсязі газ в ПСГ. Це загрожує тим, що так про так званий несанкціонований відбір газу ми, мабуть, зможемо почути восени цього року. Ймовірність такого сценарію дуже велика. Проблема незакачивания газу в ПСГ широкому споживачеві поки не видно. Вона може проявитися восени», — зазначив пан Міллер. 

Крім того, глава «Газпрому» заявив, що намір України переглянути транзитний договір може стати ударом надійності поставок російського газу в Європу.

«Якщо Україна почне ставити під сумнів транзитний договір, то це дуже погана новина. Ми зараз говоримо про ті ризики, які виникли у зв'язку з недозакачкой газу. Але постановка питання по транзитному договором — це вже просто прямий удар по надійності транзиту газу в Європу з Росії», — сказав він.
 
Крім того, пан Міллер заявив, що «Газпром» не буде брати участь у модернізації ГТС України. 
 
«Що стосується позиції «Газпрому» у модернізації ГТС України — поїзд уже пішов, і пішов не вчора. Ми в модернізації ГТС України брати участь не будемо», — заявив глава «Газпрому». Пан Міллер підкреслив, що ГТС не належить «Нафтогазу» України, вона належить українській державі. 
 
«Я хотів би звернути увагу. Перш ніж «Нафтогазу» щось вирішувати з приводу ГТС — вона повинна бути на його балансі. Спочатку треба вирішити майнові питання. При цьому Верховною Радою має бути змінено з десяток законів. Тільки після цього можна буде говорити про щось», — сказав пан Міллер.
 

Катерина Білоус

Похожие статьи:

Коммунальные предприятияПроблема реформ у комунальній сфері. ОСББ

Новости ПолитикиРада зібралася на позачергове засідання

Коммунальные предприятияНаступного року українці просто відмовляться платити за послуги ЖКГ

Коммунальные предприятия300 тисяч людей у Львові залишилися без води через борги

Комментарии 0

Связаться с нами:

facebookgooglemailodrsstwittervkvk

закрыть

Соц сети