Українці потрапили в іпотечну пастку

19 января 2014
3427 просмотров Голосов: 0 Автор:Pavel Nek
article3056.jpg

Верховною Радою 16 січня було прийнято в цілому закон «Про Державний бюджет України на 2014 рік». Цьогорічний бюджетний процес видався досить складним та надмірно заполітизованим, адже невдовзі розпочнеться виборча кампанія 2015 року. Відтак в остаточний текст бюджету-2014 урядом разом із народними депутатами вмонтовано багато «передвиборчих важелів», за допомогою яких буде вести активну передвиборну кампанію по виконанню «соціальних ініціатив» Президента.

Наприклад, держава знову згадала про широко розрекламовану напередодні парламентських виборів 2012 року програму «Здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов». Незважаючи на те що, на думку більшості експертів, за два минулих роки реалізація програми майже провалилася, Кабінет Міністрів від виконання цієї «соціальної ініціативи» все ж таки не відмовляється та в 2014 році має наміри реанімувати пільгове іпотечне кредитування. В початковій редакції проекту держбюджету на 2014 рік, поданим на розгляд народним обранцям Кабінетом Міністрів, пропонувалося направити на реалізацію іпотечної програми 300 млн грн, однак в підсумку фінансування цієї програми навіть було збільшено до 340 млн грн. Про це йдеться у висновках парламентського комітету з питань бюджету, які в повному обсязі були враховані депутатами при прийнятті держбюджету — 2014.

Нагадаємо, що пільгова іпотека як державна програма стартувала на початку травня 2012 року. Головна мета — надати певним категоріям громадян пільговий іпотечний кредит під 16% річних. А пільга полягає в тому, що погашення 13% по позичці бере на себе держава. Тобто людина отримує позику лише під 3% річних. Однак програма має безліч нюансів, і стати володарем пільгового кредиту можуть далеко не всі, і вже тим більше не малозабезпечені громадяни.

Спочатку брати участь у програмі могли тільки ті, хто стоїть на квартирній черзі. Але при цьому претенденти повинні були мати значну суму для першого внеску в розмірі 25% вартості кредиту. Неважко здогадатися, що черговиків з такими заощадженнями знайшлося небагато. Згодом сума була знижена до 10%, та й перебування на квартирному обліку теж зробили необов'язковим, але число бажаючих істотно не збільшилося.

Аж до парламентських виборів в жовтні 2012 року уряд вносив додаткові зміни в порядок надання кредитів, однак, незважаючи на всі спроби залучити позичальників, учасниками «Доступного житла» у 2012 році стали всього 1,2 тис. родини, хоча планувалося «ощасливити» таким чином 30 тис. родин.

У 2013 році бюджетні витрати на іпотечну програму складали 300 млн грн, але за станом на кінець листопада фактичні витрати склали всього 65 млн грн. Залишок коштів у зв'язку з малою популярністю пільгової іпотеки були перерозподілені між іншими житловими програмами.

Непопулярність серед українців дешевої іпотеки зумовлена перш за все тим, що довгий час пільгова програма не мала державних гарантій її фінансування, що відштовхувало більшість потенційних позичальників. Потім відповідний закон таки прийняли, фінансування цієї програми з листопада 2012 року є однією із захищених статей витрат державного бюджету, однак із застереженням: держава гарантує фінансування програми, але при наявності необхідних коштів у бюджеті. Але ця гарантія держави на практиці в жодному договорі про іпотечне кредитування не фіксується документально. Відтак, якщо компенсація з бюджету вчасно не надходить, позичальник виконує зобов'язання перед банком самостійно і в повному обсязі.

Крім цього, програма пільгового іпотечного кредитування має ще цілу низку недоліків, які аж ніяк не сприяють успішній її реалізації, зокрема, право на отримання пільгового кредиту обмежується пропискою; позичальник повинен бути в змозі оплачувати всю ставку кредиту (16% річних); після того, як він вносить свій щомісячний платіж, протягом місяця держава повинна відшкодувати 13%, фінансуються об'єкти лише обраних забудовників (як правило «близьких» або до банку, який надає кредит, або до місцевої влади, яка вирішує, які об’єкти можуть фінансуватися за рахунок цієї програми), у разі затримки закінчення будівництва держава ніяким чином не регулює зобов'язання забудовника перед позичальником — це повністю проблема позичальника, для отримання пільгової іпотеки офіційних дохід позичальника має становити не менше 4,8 тис. грн.

Президентська ініціатива ощасливити малозабезпечених українців дешевими іпотечними кредитами дуже вже схожа на надання «добрим» лікарем примарного шансу на життя безнадійному хворому Лікар в цьому випадку вчиняє шляхетно, адже дозволяє пацієнтові померти принаймні щасливим.

На сьогодні економіка в Україні знаходиться в стані рецесії, за даними Держстату в України за 2013 рік обсяг промислового виробництва впав на 4,1%, обсяг прямих інвестицій зменшився на 45%, споживання товарів народного вжитку зменшилося на 5% у порівняні з 2012 роком, тобто фактично відбувається дефляція національної валюти.

Відтак, природних економічних умов для зниження вартості відсотків по іпотечних кредитах, які надають банківські установи, на сьогодні не має. Щоб вийти із стагнації та створити умови для зниження ставок по іпотеці, держава повинна вживати заходів із пом'якшення монетарної політики, таких як девальвація національної валюти, зменшення експорту сировини та готової продукції, натомість збільшення споживання всередині країни, перш за все це стосується будівельних матеріалів. Але вжиття таких заходів неминуче призведе до зростання інфляції, а для експортної економіки, якою є вітчизняна економіка, це означатиме лише одне – дефолт.

Ситуація, коли в передвиборчий період держава вирішує штучно втрутитися в питання зниження вартості іпотечного кредитування, з економічної точки зору лише нашкодить ринку нерухомості. Безумовно, житло стало доступнішим, ніж півтора роки тому, і чимале число гравців виходить на цей ринок. Але якщо весь будівельний сектор України, а не окремі близькі до банку або до влади забудовники, не отримає такої ж серйозної підтримки держави, повториться «день бабака». У такій ситуації ціни можуть піднятися на 25–30% (або навіть удвічі), ринок поділять між собою спекулянти, а ті громадяни, які потребують доступного житла, виявляться за бортом.

Взагалі, світовий економічний досвід останнього десятиліття свідчить про те, що іпотека — це задоволення не для малозабезпечених. Красномовним доказом цьому є те, що першопричиною світової фінансової кризи 2008-2009 років як раз стало зловживання кількістю наданих іпотечних кредитів банками Сполучних Штатів Америки за зниженими відсотковими ставками, які не були підтверджені достатньою платоспроможністю займачів. Це призвело до банкрутства найбільших банківських установ Lehman Brothers, Bear Stearns,Merrill Lynch, що в свою чергу зумовило рецесію всієї економіки США, а слідом – світову фінансову кризу, наслідки якої ще й досі не подолано.

Всі ці негативні явища змусили уряд Президенти США Барака Обами зобов’язав банки видавати іпотечні кредити тільки особам з постійним місцем роботи та стабільною заробітною платою, які не мають заборгованості по кредитам в інших банках та боргів за комунальні послуги.

Крім цього, щоб якось полегшити наслідки кризи для простих домовласників, адміністрація Обами прийняла програму, яка має аналогічно українській програмі назву «Доступне житло» (Making Home Affordable Program — MHA). Згідно цієї програми уряд США виділяє державну допомогу в сумі 75 млрд. доларів власникам житла на здешевлення вартості іпотечного кредитування до 2% та на допомогу особам, які не можуть вчасно розрахуватися за іпотечними платежами. При цьому уряд та Федеральна резервна система письмово гарантують банкам надання щомісячного рефінансування по іпотечним платежам. Крім цього, уряд за цією програмою бере на себе зобов’язання сплачувати відсотки за іпотекою за власник житла, який втратив місце роботи на час пошуку ним нової роботи. Витрати по іпотечним платежам за цією програмою не повинні перевищувати 31% місячного доходу власника житла. Якщо таке перевищення сталося – власник житла має право знайти інше житло меншої вартості незалежно від його місця проживання і переоформити іпотеку.

Якщо порівнювати американське та українське «Доступне житло», то на жаль, розумієш, що у вітчизняної програми не має жодного шансу на життя, адже вона повністю штучно створена «під вибори» і не враховує те, що попит народжує пропозицію, а не навпаки. В Україні на сьогоднішній день іпотека – не найпопулярніша банківська послуга. Вона не має попиту в населення по двох причинах. Перша – це високий півень корумпованості будівельного ринку, пов'язаний з тим, що місцева влада здебільшого видає дозволи на будівництво лише «обраним» забудовникам. Друга проблема полягає в тому, що в даний час у нас немає фінансування будівельної галузі.

Можливо, ті 340 млн грн., які уряд виділив на «дешеву іпотеку», правильніше було би направити на підтримку будівельного сектора. Така фінансова допомога допомогла б знизити ціни на новозбудоване житло, залучити нових покупців, і це найпозитивнішим чином позначилося б на ринку іпотечного кредитування.

Андрій Осадчий

Похожие статьи:

Новости ПолитикиЕС готов помочь Украине деньгами, но позже - Фюле

Политические статьиBloomberg: Ловушка для Путина в $42 млрд

Новости БизнесаУкраина может обанкротиться без кредита за две недели – «Financial Times»

Коммунальные предприятияНепопулярні рішення: плата за комунальні послуги незабаром може підвищитися

Новости ПолитикиУкраїна відповідає за кредит всім своїм надбанням - Медведєв

Комментарии 0

Связаться с нами:

facebookgooglemailodrsstwittervkvk

закрыть

Соц сети