Чому людське суспільство таке недосконале? Можливо, відповідь на це питання дасть результат експерименту, проведеного у 1968 році ученим-етологом Джоном Келхуном на базі Американського національного інституту психічного здоров'я. Дослідник спробував створити справжній рай на землі. Правда, мешканцями його стали не люди, а білі миші.
Райське життя для гризунів
Келхун вибудував у лабораторії загін для гризунів площею чотири квадратних метра і висотою 1,5 метра. Вибратися звідти піддослідним було неможливо. У загоні підтримувалася сприятлива для життя мишей температура, було удосталь води і корму, а також матеріали для будівництва мишачих гнізд.
Ветеринари постійно контролювали здоров'я гризунів, щоб виключити поширення інфекцій. Загороду підтримували в постійній чистоті. Словом, створені умови були практично ідеальними. Проект «мишачої утопії» отримав назву «Всесвіт-25».
Всього загін був розрахований на 3840 особин. Спочатку туди запустили всього чотири пари гризунів, які через 55 днів дали потомство. Далі розмноження йшло з різною швидкістю. До того моменту, коли кількість мишей перевищила 600, вже можна було відстежити певні «соціальні» зміни.
Процес вимирання в райських умовах
Так, у мишей сформувалася своя ієрархія. Зокрема, з'явилася каста «знедолених», що складалася в основному з молодих особин. Їх витіснили в центр загороди і вони постійно ставали жертвами агресії з боку старших поколінь, які не бажали поступатися місцем молодняку. Самці-ізгої переставали захищати своїх самок, і ті також ставали агресивними, так як їм доводилося самостійно забезпечувати захист потомству.
Але згодом вони стали все частіше вбивати своїх дитинчат і перебиратися наверх, де вони жили в ізоляції і не розмножуючись.
Все це призвело до зниження народжуваності і збільшення смертності серед молодняка. На цій стадії виділилася нова «каста», яку вчені охрестили «красивими» мишами. Для них була властива поведінка, що не характерна для звичайних гризунів. Вони не прагнули вступати в боротьбу за самок або за свої території, не виявляли бажання розмножуватися. Замість цього вони дбали тільки про те, щоб забезпечити себе їжею і питвом (які отримували від експериментаторів), а також відводили багато часу сну і догляду за собою, зокрема, чищенні вовни.
З часом самки- «самітниці» і «красиві» особини виявилися в більшості. Почастішали такі явища, як гомосексуалізм і канібалізм (що було досить дивно в умовах харчового достатку). Середня тривалість життя мешканців загороди склала 776 діб, а народжуваність до кінця експерименту звелася до нуля.
Поступово вся популяція вимирала, і на 1780-у добу помер останній «довгожитель» мишачого соціуму. Цікаво, що перенаселеності в загоні не спостерігалося: після того як число мишей в «раю» досягло 2200 особин, воно стало скорочуватися з вищезазначених причин.
Небезпека утопії
Чому ж створення досконалих умов для існування привело до таких плачевних підсумків? Висновок очевидний: якщо все валиться вам з неба, як манна небесна, то вам не потрібно боротися за виживання і ви починаєте деградувати. Старіючі покоління не вимирають природним чином і тому «наїжджають» на більш молоді, відтісняючи їх на «задвірки». Інстинкт продовження роду затухає, оскільки особини більше не бачать в цьому необхідності.
Безпроблемне життя призводить до ліні і різних збочень. Особина починає жити виключно заради власного задоволення, а не заради виживання роду.
Ще автори відомих утопічних моделей Томас Мор і Томмазо Кампанелла показали нам, що утопії нежиттєздатні. У Всесвіті діє закон єдності і боротьби протилежностей, і тільки боротьба за існування і ресурси дозволяє нам розвиватися і здатна підтримувати громадський баланс.
Так що тут є над чим поміркувати. Чи потрібен нам в принципі рай, до якого ми так прагнемо?
Новости Сельского хозяйства → В Украине действует прозрачный рынок средств защиты растений - Минагрополитики
IT-Технологии → Марс не може бути придатним для життя
Новости Науки → Археологи нашли гробницу неизвестного фараона Египта
Новости в мире → Apple занялась созданием сверхчувствительных iPhone с изогнутым экраном
Связаться с нами:
