​Приготуйтеся до втрати роботи

26 июля 2015
2759 просмотров Голосов: 1 Автор:Валєра Мозговий
article9825.jpg

Приготуйтеся до втрати роботи. Сьогодні в групі ризику кожен працездатний українець. Вже скоро ваша професія і навички можуть виявитися марними.

Ви повинні розуміти, що держава практично не має впливу на ринок праці і мало чим допоможе. Забудьте про «створення робочих місць», «інвестиції» — все це казки політиків, які не розуміють того, до чого рухається економіка нашої країни (і всього світу).

Нудні цифри статистики залишимо осторонь, зазначивши, що безробіття за оцінкою Міжнародної організації праці в Україні вже перевалила за 10%, а сайт державної служби зайнятості відверто заявляє, що у нього на 33 тис. вакансій 787 тис. бажаючих отримати роботу або 23 людини на місце.

Нам ще звичайно далеко до такого безробіття, як в Греції, Іспанії, але в злиденній Україні ситуація із зайнятістю не може бути кращою, ніж у відносно благополучних країнах ЄС. У нас безробіття носить системний і прихований характер.

Ці 23 людини на місце лише вершина айсберга, багато хто просто в службі зайнятості не зареєстровані.

Розглянемо причини стійкого скорочення ринку праці в Україні. Перше, що спадає на думку — економічна криза, війна, руйнування виробництва на сході країни. Це улюблені версії нашої влади.

Правда полягає в тому, що Україна це експортно-орієнтована країна, застовпити собі нішу металургії низького переділу і такого ж рівня продукції АПК.

Різні машинобудівні і приладобудівні виробництва в Україні проходять або пройшли стадію утилізації.

Якщо навіть німецький гігант «Siemens» скорочує виробництво енергетичних машин і звільняє більше 7000 співробітників по всьому світу, то на що розраховувати «Зоре-Машпроекту» або «Турбоатому» на європейському та світовому ринках?

Всі вони, разом з іншими промисловими гігантами нікому не потрібні, як не потрібні літаки «АН» у світі пануючих «Airbus» і «Boieng». Росія, наприклад, спробувала хитрий трюк і укомплектувала свій проект «Sukhoi Superjet 100» західними комплектуючими, і все одно — нікого літак не зацікавив.

При цьому наша ще вчора можлива кооперація в Євразійському союзі з Росією проблеми б не вирішувала, а просто за часом відсувала б закономірний фінал — основні фонди нашого машинобудування морально і фізично застаріли, а щоб модернізувати немає ні коштів, ні технологій, ні інститутів.

На Заході грошей на модернізацію не дадуть, а всередині країни проводити ще один голодомор під індустріалізацію ніхто не стане. Так, і кадрів таких вже немає. Система профтехосвіти в Україні знищена, вища інженерна школа застрягла в глибокому минулому.

Отже, в Україні пішли і поступово відходять у небуття цілі кластери високотехнологічного виробництва. «Південмашу» днями відключили електрику за борги.

Процес цей незворотній. Ми йдемо в ЄС, а там навіть картоплю під будинком вирощувати потрібно за директивою з Брюсселя. Будувати літаки і турбіни ніхто не дасть. Це не погано, і не добре — просто факт.

Вітчизняна металургія підійшла до свого закономірного фіналу. По-перше, вона морально і фізично застаріла, по-друге, в світі продовжується економічний спад, який характеризується тотальним падінням попиту. Метал не потрібен. Сотні нових металургійних заводів тільки в одному Китаї законсервовано, наростила промисловість і Туреччина. Їх заводи сучасні, енергоефективні та продуктивні.

А у нас, наприклад, до війни 15 тисяч працівників Алчевського металургійного комбінату виплавляли 3 млн. тонн сталі. У той же час у Німеччині 4,5 тис. чоловік на заводі виробляють 6 млн. тонн сталі. Висновки в контексті зайнятості та її перспектив в Україні очевидні — навіть при працюючому ринку під скорочення потенційно потрапляє більше 70% робочого персоналу. А у нас ще й війна, і втрата ринків збуту, і криза.

Залишається сільське господарство, але з ним, взагалі, все елементарно — такої кількості сільського населення (30% від усіх жителів країни) при сучасних аграрних технологіях не потрібно.

Всі це розуміють, але роблять вигляд, що проблеми немає. Раніше селянин міг піти працювати на завод. Сьогодні це неможливо.

Крім падіння попиту на українську продукцію і загострення загальносвітової конкуренції, в усьому світі відбувається технологічне і необоротне витіснення праці середнього класу, описане американським соціологом і професором Рендалом Колінзом в останній праці «Середній клас без роботи: виходи закриваються».

Завдяки розвитку IТ технологіям, скорочуються робочі місця у фінансовому секторі, зокрема банківському, страховому, торгові роботи витісняють неповоротких трейдерів на біржових ринках, касири в супермаркетах замінюються системами електронного самообслуговування і т.д.

В Україні в інший світ уже пішло 50 банків, піде ще стільки ж під тиском вимог МФВ. Очікують свого закриття близько ста страхових компаній в Україні.

До слова про банки. Банки в Україні не виконують своєї основної економічної функції — кредитування підприємств. Це теж прямо впливає на зайнятість.

Так як вони не кредитують український бізнес під адекватний відсоток (таким не може бути більше 30% ефективної ставки), то бізнес загинається і вмирає. Помирає той же вищезгаданий «Антонов» — він не може як «Airbus» кредитуватися під 5-6%, і до нього не стоїть черга банків.

Без довгих і дешевих кредитів, у нас не буде наукових розробок, серійного виробництва та робочих місць. І так по всіх сферах української економіки. Суть капіталізму в розвитку на позикові кошти. У нас капіталізм не працює.

Отже, український ринок праці відчуває на собі тиск з усіх боків і знаходиться у фазі глибокого падіння і скорочення. Процес входить в замкнуту фазу: скорочення робочих місць — падіння внутрішнього попиту — скорочення виручки — скорочення робочих місць…

Не отримуючи підживлення від експортно-орієнтованих підприємств, звужується ринок послуг, що базується на внутрішньому споживачеві. А це, насамперед, втрата роботи для середнього класу.

Які б рішення не приймала держава, вона не в змозі вирішити проблему безробіття.

Скороченню також підлягає, насамперед, державний сектор — приватизація держпідприємств (і їх подальше закриття), скорочення держапарату і бюджетної сфери.

У парламенті вже лежить законопроект про переведення охорони здоров'я з бюджетної сфери в комерційну. Де комерційний підхід, там немає місця для неефективної чисельності медперсоналу. Знову скорочення.

Кризові явища в китайській економіці, проблеми Греції та її сусідів у ЄС теж мають прямий довгостроковий тиск на економіку України і на її ринок праці.

Китай пройшов фазу екстенсивної індустріалізації, він відбудував тисячі нових заводів і десятки нових міст. Вони стоять порожніми. Пузир роздутого китайського попиту вже починає лопатися, з усіма витікаючими наслідками для українських експортерів і відповідно українських працівників.

Потреби українського ВПК в розширенні виробництва в період війни з РФ не вирішує проблему зайнятості або вирішує її локально. Сьогодні практично всі робочі спеціальності охоплені працівниками пенсійного та постпенсійного віку. Молодь не хоче йти «крутити гайки». Поки не хоче.

Але коли вона зрозуміє, що робочих місць в офісах більше не стає, молоді люди упрутся в відсутність належної освітньої інфраструктури — технічні профтехучилища в Україні практично померли як клас. А ті, що залишилися, розташовують парком верстатів і устаткування середини минулого століття.

Ми потрапляємо в чергову «мертву петлю» — відроджувати профтехучилища з сучасною матеріально-технічною базою дуже дорого, але і випускати фахівців на поточній технологічній платформі — гроші на вітер.

Ризики істотно підвищуються для поточної влади, і вже восени ми зможемо в цьому переконатися.

Похожие статьи:

ЭкономикаУкраїнці масово оформляють субсидії

ОбществоВсе більше держав Шенгенської зони відмовляють українцям у візах

Новости ОбществаПосилюється перевірка реєстрації українців за місцем проживання -Указ Президента

Новости УкраиныУкраїнці стали більше заробляти

Новости в мире​Євросоюз додав до списку на санкції ще декількох українців

Комментарии 0

Связаться с нами:

facebookgooglemailodrsstwittervkvk

закрыть

Соц сети