Яким буде Чорнобильський шлях-2015

26 апреля 2015
1522 просмотра Голосов: 1 Автор:Вова Шешурак
article8419.jpg

Організатори відмовилися від мітингу на площі Бангалор і вирішили обмежитися ходою від кінотеатру «Жовтень» по вулиці Сурганова до церкви на честь ікони Божої Матері, поруч з парком «Дружби Народів». Влада створила неприйнятні умови для проведення мітингу, і від нього довелося відмовитися. Крім того, в цьому році ходу обклали даниною, виставивши рахунок за оплату так званих послуг міліції, які відповідно до білоруського законодавства повинні бути безкоштовними.

Білоруська влада не приховує своєї зацікавленості в тому, щоб народ забув про Чорнобильську трагедію, назвавши пам'ять про постраждалих «радіофобією». У цьому зацікавлена і путінська Росія — саме тому напередодні акції в російських ЗМІ поширюються безглузді статті, де білоруси плутаються з українцями, а пам'ять про трагедію називається спекуляцією.

Однак Чорнобильський шлях говорить сьогодні про те, що стосується кожного жителя Білорусі, Росії, Європи чи світу, незалежно від його політичних переконань або соціального стану.

Ядерна загроза Білорусі — стара біда, нові ризики

Людський організм не виробляє імунітету до впливу радіаційного забруднення — це говорить сучасна наука і медицина. Радіаційний вплив на жителів Білорусі внаслідок Чорнобиля відбувається довгостроково, в малих дозах, і його причиною в основному є поглинені біологічно радіонукліди: стронцій, цезій, йод, плутоній, уран. Білоруси продовжують хворіти і вмирати не тільки на забруднених територіях, а й повсюдно, оскільки за десятиліття господарської діяльності радіоактивні викиди рознесені всюди з продуктами харчування, ґрунтовими водами, пилом, опадами.

Член-кореспондент НАН Білорусі Іван Нікітченко, ліквідатор, дослідник наслідків Чорнобиля, говорив, що продукти харчування із забруднених зон і в радянський час, і в незалежній Білорусі, змішувалися з чистими для отримання умовно чистої продукції. Вживання такої продукції протягом десятиліть призвело до того, що люди піддавалися внутрішньому постійному опроміненню в малих дозах. Наслідок цього — захворювання і смерті, в першу чергу серед дітей.

Наслідки Чорнобиля не зникнуть самі по собі за 20 або 30 років, так як радіонкуліди залишаються небезпечними значно більш довгий час — десять періодів напіврозпаду, а не один, протягом якого розпадається тільки половина всього їх кількості. Для цезію-137 це 300 років, для стронцію-90 — 288 років, для плутонію-239 — близько 240 тисяч років, йод-129, рухливий в навколишньому середовищі, канцерогенний і токсичний є і зовсім вічним — період його напіврозпаду 170 млн років, довше нього розпадаються сильний токсин уран-238 — його період напіврозпаду становить 4,5 млрд. років. Всі ці елементи виявилися в навколишньому середовищі завдяки Чорнобилю.

Загроза чорнобильських наслідків зберігається для теперішнього і майбутніх поколінь білорусів, які живуть як в забруднених зонах, так і споживають «умовно чисті» продукти харчування в інших білоруських містах.

У цій ситуації, будівництво АЕС в найбільш чистому місці Білорусі, в санаторно-курортній зоні бачиться і зовсім злочинним.

Сьогодні чиновники з незрозумілою гордістю називають будівництво білоруської АЕС найдешевшою у світі, тим самим заявляючи про свій намір продовжувати злочинне будівництво в умовах кризи та економії.

До прихованих погроз від мирного атома додалася відверта загроза застосування ядерної зброї Росією, озвучувана офіційними представниками путінської влади з початку цього року прямим текстом. Білорусь, як військовий союзник Росії, за замовчуванням приймає на себе цей ризик війни.

Чорнобильську трагедію можна розглядати, як ізольовану від політичних, економічних і соціальних проблем сучасної Білорусі. Наслідки Чорнобиля значно посилюються державними рішеннями, спрямованими на злочинне господарське освоєння забруднених земель, в той час як землі чисті, як наприклад, у Вітебській області, залишаються невикористаними.

Соціально-політична ситуація в Білорусі, яку люблять називати стабільною, особливо на тлі війни в східній Україні, призвела до того, що її громадяни стали ще пасивніші. Національний слоган «аби не було війни» набув у Білорусі особливої актуальності.

Але війни немає там, де сильне громадянське суспільство, міцні та відповідальні господарі. Війна, разом з ядерним геноцидом, приходить туди, де населення маргіналізували — як на Донбас. Мовчання ніяк не гарантує безпеки і призводить до того, що білоруси, що знаходяться на межі виживання, приймають на себе ті ризики, з якими вони не зможуть впоратися.

26 квітня — це день про який, треба пам'ятати якщо ти білорус і якщо ти хочеш жити. І цей час задуматися, навіщо Білорусі потрібна АЕС, російські військові бази і нова війна. І не просто задуматися, а сказати про це.

Похожие статьи:

Автомобильные новостиВ Україні не планують побудувати нові автомобільні дороги

Новости СпортаСьогоднішні виступи українців на Олімпіаді-2014 в Сочі

Политические статьиЯдерні ігрища самогубців.

ОбществоЧорнобильська Зона стала природним заповідником

Новости УкраиныМосква виділить Києву другий транш лише після погашення боргу за газ

Комментарии 0

Связаться с нами:

facebookgooglemailodrsstwittervkvk

закрыть

Соц сети