СпортЛенд – генерали втікають, покинувши солдат напризволяще

13 сентября 2015
2390 просмотров Голосов: 0 Автор:Кирилл Соломин
article10301.jpg

Ситуація на ринку фітнес-послуг як в Україні, так в у Києві, недвозначна.

З одного боку, економічна криза, девальвація гривні, війна на сході призвели до значного падіння прибутків громадян. А якщо грошей стає менше, то на хлібові економити не станеш, а на фітнесі – станеш.

З іншого боку, будемо відверті. Декілька попередніх років фінансового благополуччя призвели до застою на цьому ринку. Оператори фактично не розвивали свої клуби, перестали дивувати потенційних клієнтів. А нащо, і так же клієнт йде косяком? А будь-який бізнес має боротись за клієнта, інакше гаплик.

Більше того, у гонитві за швидкими грошима деякі оператори забули про те, що послуги треба надавати, і надавати якісно.

Характерною є ситуація із мережею СпортЛенд. Починаючи з 2012 року, СпортЛенд обрав своїм пріоритетом не покращення якості і кількості послуг, а заманювання нових клієнтів. Потужні рекламні кампанії, обіцянки відкриття нових клубів – все це притягувало тисячі киян і принесло мільйони гривень хазяям СпортЛенду. Однак натомість кияни не отримали ні послуг, не клубів.

Більше того, мережа СпортЛенд почала «здуватись». Так, у середині серпня СпортЛенд перестав згадувати про відкриття клубу у ЖК Рівер Стоун, що на Осокорках. А наприкінці серпня закрився клуб на Кудряшова, у ЖК Пори Року, що на Солом’янці. До речі, а це був єдиний клуб мережі, який мав басейни.

Однак клуби – це не тільки приміщення і обладнання. Це ще й люди – персонал і клієнти. І якщо доля клієнтів поки що не визначилась (точніше, зрозуміло, що СпортЛенд клієнтів кинув), то з персоналом ситуація складніша.

Нам вдалось поспілкуватись з одним із тренерів СпортЛенду, Вадимом.

Вадим, майстер спорту з плавання, має фахову освіту. Працює у галузі фітнесу більш як 10 років. Має трирічний досвід роботи у спортивних клубах Сполучених Штатів Америки та Канади.

-Отже, Вадиме, шлях у фітнес-галузь – це усвідомлений вибір чи випадковий поворот долі?

Ну, у мене, швидше, випадковий поворот долі, про який я ніколи не шкодував. Так сталось, що мою спортивну кар’єру перервав п’яний водій, який збив мене на пішохідному переході. Після реабілітації лікарі поставили на спорті хрест, однак закидати фізичну активність взагалі категорично заборонили. Інакше нервові волокна плечових та верхніх спинних м’язів почали б деградувати, а ліва рука стала б практично паралізованою. Тому тренерська робота для мене була добрим виходом. Я тоді як раз закінчував навчання профільному виші, і як кращий студент курсу був направлений у США на стажування. Там я і залишився. Декілька років працював у Каліфорнії, потім майже рік – у Канаді. На жаль, через хворобу мами я був змушений повернутись – і свою подальшу долю вже планував в Україні.

    -Працював у СпортЛенді?

    Не одразу. Спочатку 4 роки у школі олімпійського резерву. Це крутий досвід, але по грошах там сутужно. Тому перейшов у приватні структури. Працював у клубах Дніпропетровська, Одеси, Харкова. Півтора роки назад перейшов у СпортЛенд.

    -Як тебе зустріли?

    Чесно, якось дивно. Я йшов працювати у новий клуб, який мав відкритись у СільверБризі на лівому березі. Пройшов співбесіду, провів декілька демонстраційних занять на Кудряшова. Моя робота сподобалась. До того ж в мене були і авторські курси власного напрацювання. Адже у Америці я не стільки працював, скільки вчився. А там фітнес – це надзвичайно потужна галузь. Однак СпортЛенд якось дивно мене зустрів.

    -Що означає «дивно зустрів»?

    Мені сказали, що треба почекати декілька місяців, до відкриття клубу. А як чекати? Їсти хочеться щодня. Плюс форму треба тримати. Я давав приватні уроки у басейнах міста, Юність, Політех. Але це підробіток, грошей не заробиш.

    А скоро стало зрозуміло, що клубу у СільверБризі не буде.

    -Як стало зрозуміло?

    Дуже просто. СпортЛенд продавав абонементи в цей клуб, а клуб не будувався. Я там неподалік квартиру знімав, і ніколи ніякого руху видно не було. Плюс люди стали в інтернеті писати, об’єднуватись, аби свої права захистити, гроші повернути. Та це все марно.

    -Чому марно? Не вірите в суд?

    Чому не вірю? Вірю. Але навіть якщо клієнт виграє суд, з чого СпортЛенд йому платитиме? Все, що у СпортЛенда є – все орендоване або вже не по одному колу закладене.

    -А як з тобою далі було?

    Після того, як клуб у СільверБризі став перейшов власнику того приміщення, він став Енержимом, і новий клуб став набирати нових працівників. На жаль, я тоді не зміг попасти на співбесіду, і залишився у СпортЛенді. А шкода. По відгуках, Енержим добре ставиться до працівників, до тренерів, не жме грошей.

    -А СпортЛенд жме?

    Не те слово. Я коли тоді прийшов і поставив питання руба – або я працюю, або шукаю іншу роботу. Від безгрошів’я я був ладен хоч у вантажники йти. Однак як раз звільнилось місце на Кудряшова – і я пішов туди працювати. Вже через місяць вражень було – повний міх…

    -Яких? Позитивних?

    Та ні, негативних. Ну те що затримка зарплатні від 4 до 6 місяців – це у СпортЛенді звична справа. Однак з цих грошей ще 30% забирають. Точніше, ти повинен сам адміністратору принести готівкою. Це так званий «фонд розвитку клубу». Кажуть, що з саме з нього мають виплачуватись штрафи і компенсації клієнтам, якщо щось станеться. Однак на такі суми клієнти повинні кожен день щось собі ламати, а я за рік роботи таких випадків не зустрічав…

    Це, так би мовити, офіційні платежі. А є ще не офіційні. Старшому тренеру зміни, адміністратору. Цим платиш, щоб вони тебе клієнтам рекомендували. Ну, формально є запис і черга. Але формально. На практиці все залежить, як до тебе начальство ставиться.

    -Як зараз? Що з клубом?

    Клуб зачинився. Кажуть, що власник приміщення вигнав СпортЛенд. Направді не зовсім так. Планувалось, що власник стане співуправліючим клубу, бо СпортЛенд не платив йому оренду. Однак адміністрація СпортЛенду сама не захотіла такої співпраці, адже тоді довелось би показувати усі існуючі схеми.

    -Що з персоналом клубу?

    На вулицю. Принаймні, ті, хто працював у «мокрій зоні» — плавання, аквааеробіка, тощо. Інших декого взяли в інші клуби мережі. Але більшість звільнили.

    -Що будеш робити?

    Ну, по перше, мені зарплату за 4 місяці винні, плюс вихідна допомога. Я буду у суд звертатись. Виграти – виграю однозначно. Але чи отримаю гроші – питання питань…

    А далі – не знаю. Буду пробувати попасти нат роботу у клуб, який прийде замість СпортЛенду на Кудряшова. Не вийде – поїду в США. Краще в тамошніх клубах бути прибиральником, ніж відчувати себе не потрібним на батьківщині…

Похожие статьи:

РелизыКЛИЕНТЫ СПОРТЛЕНДА СОБИРАЮТСЯ НА ПРОТЕСТ

БеспределМошенники с большой дороги

БеспределКак сеть Спортлэнд обманывает своих клиентов

Новости ОбществаФітнес центр СПОРТЛЕНД дурить українських клієнтів

ОбществоОфициальное заявление генерального директора СФК «СпортЛэнд» Олега Ткача в ответ на «митинг» под прокуратурой г. Киева

Комментарии 12

Связаться с нами:

facebookgooglemailodrsstwittervkvk

закрыть

Соц сети