Справжній Донбас: терорист прикривався власними дітьми

30 декабря 2014
2578 просмотров Голосов: 0 Автор:Pavel Nek
article6513.jpg

Миколаївський спецпідрозділ Служби Безпеки України «Альфа» в зоні АТО перебуває з самого початку здійснення антитерористичних заходів. На його рахунку — ряд успішних операцій з протидії тероризму, затримання диверсантів і ліквідації ворожих снайперів.

На відміну від військовослужбовців інших підрозділів, свою роботу ці бійці не афішують. Тому що інформація, як правило, засекречена. Адже почасти їм доведеться діяти в тилу ворога. Тому й не дивно, що командир миколаївської «Альфи» Сергій Н. всіляко намагається піти від конкретних відповідей на більшість питань про успіхи бойових операціях. Незважаючи на це, про деякі деталі роботи альфівців в зоні АТО все ж вдалось дізнатись.

Бойові операції тут називають відрядженнями.

На перший погляд, командир миколаївської «Альфи» — звичайний чоловік спортивної статури, небагатослівний, тримається невимушено. Зустрінеш на вулиці і не подумаєш, що це спецназівець високого класу.
За словами Сергія, в зону АТО їх направляють на ротаційній основі. Але кожен підрозділ перебуває там не просто певний час, а саме стільки, скільки потрібно для проведення конкретної операції.

«Практично з перших годин АТО наш підрозділ було піднято по тривозі і ми виїхали на схід України. На сьогоднішній день кожен з нас в цілому провів там більше трьох з половиною місяців. І ми готові йти туди знову і знову», — розповідає командир. Значна кількість часу, проведеного миколаївцями в зоні АТО, — одне із свідчень високого рівня їх бойової підготовки.
Нинішню діяльність альфівців на Донбасі службова термінологія іменує сухо — оперативно-бойові заходи. Більш детально — це означає протидію терористам і зрадників Батьківщини, диверсійно-розвідувальним групам (ДРГ) противника і ворожим снайперам. Причому, подібні завдання альфівці виконують як на лінії фронту, так і в глибокому тилу ворога. Безсумнівно, робота за лінією фронту — більш складне завдання, адже після її виконання ще треба дістатися до своїх. Та й допомоги там чекати нізвідки. Виручає тільки власний професіоналізм та досвід.

Усі без винятку їх поїздки в зону АТО — це не що інше, як бойові операції, хоча їх прийнято називати відрядженнями. Не дивно, що в одній з таких «відряджень» четверо миколаївців отримали контузії, причому двоє — досить важкі. Врятувати слух військовим вдалося тільки завдяки своєчасній і кваліфікованій медичній допомозі. Під час наступної з бойових операцій був поранений ще один товариш по службі. Але головне — обійшлося без втрат.
Що стосується конкретних справ, то Сергій всіляко намагається про них не говорити, — мовляв, робимо свою роботу. Але все ж подробиці деяких бойових епізодів вдалося вивідати. Зовсім недавно миколаївські «альфівці» в Донецькій області знешкодили двох терористів, відомих під псевдонімами «Пес» і «Рунич». Останні були добре озброєні, досвідчені і небезпечні. Тому не обійшлося без повноцінного бою.

Для наших ситуація ускладнювалася ще й тим, що навколо були мирні громадяни. А ризикувати їхнім життям спецназівці не можуть ні за яких обставин. І все ж, наші бійці з честю впоралися з цим завданням — спрацювали досить чисто.
Взагалі, альфівцям притаманна скрупульозна точність у всьому. Недарма ж, як каже Сергій, їх підрозділ часто називають «скальпелем в руках хірурга» — використовують там, де потрібно провести швидкі, точні та безпечні для оточуючих бойові операції.
Трохи розговорившись, Сергій розповів і про трохи комічно мий випадок. Проводилася операція по захопленню члена ДРГ (позивний «47-й»), який діяв на вже звільненій від ворога території. Раптово побачивши людей у балаклавах з спрямованою на нього зброєю, диверсант почав нервово кричати: «Ви хто? Ви хто?». Наші у відповідь «представляються»: «Поліція ДНР». Тоді він як закричить: «Я свій, я свій!» — І на мить розслабився. Це і дало можливість його швидко обеззброїти.

Але подібні ситуації — швидше виняток з правил. Зазвичай все набагато складніше, тоді виручають лише високий професіоналізм та підготовка. І, звичайно ж, як на будь-якій війні, дуже багато залежить від «його величності випадку». Тому не дивно, що ці серйозні хлопці використовують свої прикмети. Наприклад, якщо перед операцією їм кажуть, що робота там, мовляв, «фанерна» (тобто, дуже проста), точно треба готуватися до складнощів.

На Донбасі люди страждають не тільки від куль, а й від мародерства

Обстановка в зоні АТО в значній мірі залежить від ставлення до подій місцевих жителів. А воно, як відомо, різне. Звичайно, більшість війни не хочуть, та й прихильників сепаратизму в даний час явно поменшало.
Це було в Донецькій області, на вулиці стояла сильна спека. Бабуся років 70-ти, побачивши наших бійців, «швиденько збігала» в придорожній ларьок, купила там каністру води, яку просто змусила нас взяти", — згадує Сергій.

Була ситуація, коли на вже звільненій території сусідньої Луганщини наші бійці захотіли купити яблук на сільському ринку. Але грошей у них за яблука ніхто не взяв. Щоб віддячити, хлопці подарували місцевим український прапор. Коли вже пізніше проїжджали через це село, було приємно бачити, як їх синьо-жовте полотнище майорить на вітрі.
«До речі, ми ніде не зустрічали мовного бар'єру. На Донбасі всі чудово розуміють українську. А в селах на північ від Луганська практично все населення говорить на місцевому діалекті – своєрідному „суржику“. Все це ще раз свідчить про те, що мовне питання притягнуте за вуха », — упевнений командир альфівців.

Він також розповідає, що місцеве населення там, на Сході, дуже страждає від мародерства. Буває, що відстань між нашими позиціями і розташуванням ворога — усього кілька сотень метрів, проте зазвичай ця дистанція досягає декількох кілометрів. Це так звана «сіра зона», в яку потрапляють чимало невеликих населених пунктів. Молодь і майже всі люди середнього віку звідти виїхали. Залишилися в основному пенсіонери. Життя в «сірих зонах» неймовірно важке. Крім того, що над головами постійно літають снаряди практично всіх типів і калібрів, тут ще й особливо лютують мародери. Періодично українські солдати підвозять сюди «гуманітарку». Але вже на наступну ніч бойовики практично все відбирають.

Терорист, відстрілюючись, прикрився власними дітьми

За словами Сергія, в даний час, порівняно з початком АТО, терористи стали більш підготовленими, зухвалими і нахабними. «Разом з тим, все більше бойовиків повністю втрачають людське обличчя. Так, нещодавно один з них, відстрілюючись, прикрився своїми власними дітьми. Але і в цьому конкретному випадку професіоналізм наших бійців дозволив врятувати невинних. Терориста вдалося на мить відвернути і влучним пострілом поранити. Це дало можливість зберегти життя заручникам і знешкодити ворога », — згадує бойовий командир.

Зростання рівня підготовки ополченців-сепаратистів — це, безсумнівно, справа рук численних російських інструкторів. До всього, кадрові російські військові не тільки всебічно готують терористів, але й самі беруть участь у боях, зокрема і в складі диверсійно-розвідувальних груп.

Зустрічаються на фронті також вихідці з Кавказу. Це, в основному, осетини і кадировці. «Численні свідчення про „діяльність“кадирівців на Донбасі говорять про те, що вони прийшли сюди не скільки воювати, стільки грабувати, ґвалтувати, вбивати. Так, наприклад, один з популярних у них видів» діяльності "- підстава і " кришування " публічних будинків. А «працюють» там, звичайно ж, жінки з Донецька і Луганська ", — розповідає Сергій. І додає, що в разі серйозних бойових зіткнень, кадировці прагнуть поставити попереду себе луганських і донецьких ополченців. Тому і втрати у останніх особливо високі.

«Трапляються в рядах противника і колишні наші колеги — співробітники спецпідрозділів. Це викликає двоякі почуття. З одного боку, ще не стерлися в пам'яті наші спільні тренування і підготовка. Когось з них ми навіть вважали друзями: спілкувалися, зустрічалися, вітали один одного зі святами. Але з іншого боку — вони зробили свій вибір, і тепер це вороги. Разом з тим, непоодинокі й випадки, коли наші товариші по службі з Донецька і Луганська, повивозили свої сім'ї з захоплених територій, воюють проти проросійських бойовиків », — ділиться своїми спостереженнями Сергій.

На його думку, незважаючи на зростаючу підготовку проросійських сепаратистів на Донбасі, відчувається і їх стан безвихідного становища. До них, очевидно, потроху починає доходити, що їх обдурили. Вони починають розуміти і безперспективність подальшої війни, і економічну залежність Донбасу від України. У той же час, перейти українсько-російський кордон їм не дають російські прикордонники. Залишається вмирати за кремлівські афери.
І саме тут чітко видно разючий контраст з нашими солдатами. Звичайно ж, українським воїнам дуже хочеться залишитися живими і повернутися додому. Але вони розуміють, що воюють за свою Батьківщину, за її свободу і незалежність, за свої родини. «Спілкуючись з нашими військовослужбовцями з різних підрозділів, я неодноразово наголошував, що в абсолютній більшості вони сповнені рішучості відстояти незалежність і звільнити нашу землю», — констатує спецназначенець.

Як уже зазначалося, миколаївські «альфівці» знаходяться в зоні бойових дій на ротаційній основі. Але це не означає, що, повернувшись до Миколаєва, вони відпочивають. На безпосередній відпочинок після зони АТО їм дають лише день-два, а потім воїни повертаються до своєї повсякденної служби. Адже і в нашому тилу ворог, як кажуть, не спить. Ось і доводиться весь час бути насторожі. Нещодавно проросійські сепаратисти готували операцію по викраденню бойового літака з Кульбакінського аеродрому і переправленні його на територію РФ. Так от, затримання диверсантів здійснювали під час так званого «відпочинку» саме бійці миколаївської «Альфи».

Похожие статьи:

ОбществоУсама Бін Ладен все ще живий?

ОбществоВбили Олексія Мозгового

ОбществоУсама бен Ладен все ще живий

Новости в миреКадиров пообіцяв ліквідувати лідера «Правого сектора» Яроша

Новости ПолитикиДонбас: люди все більше не хочуть бачити терористів

Комментарии 0

Связаться с нами:

facebookgooglemailodrsstwittervkvk

закрыть

Соц сети