​Плани Путіна із розділу територій України під прикритям «федералізації»

3 апреля 2014
8834 просмотра Голосов: 2 Автор:
article4370.jpg

За тижні, що минули з тих самих пір, як російські війська захопили Крим, стало ясно, яку долю готує Володимир Путін решті частині України. Він хоче її розділити.

Зрозуміло, путінські посли і міністри не вживають слова «розділ». Говорячи з колегами з США і НАТО, вони тягнуться до слова «федералізм». Вони хочуть організувати підтасовані референдуми, за підсумками яких на сході України виникнуть проросійські уряди з широкими повноваженнями. Ці уряду будуть контролювати торгівлю, інвестиції та безпеку, і Росія зможе домовлятися з ними, ведучи справу до фактичної анексії.

При цьому сама Росія, зрозуміло — одна з найбільших централізованих країн на Землі. Президент в ній призначає регіональних губернаторів, а ті вибирають членів Ради Федерації — російського Сенату. Центральний уряд контролює велику частину державних доходів, поліцію і майже все інше.

Проте Путін говорить не те, що робить. Точніше, каже він завжди те, що допомагає йому зміцнити його владу. У Росії він підсилює свій вплив, давлячи місцеву владу. На Україні він може підсилити вплив, розтрощивши центральну владу.

У контексті України з її і без того погано функціонуючими державними структурами «федералізм» означає владу місцевих олігархів в тандемі з їх московськими покровителями. Подібний підхід позбавить Україну будь-яких надій на створення прозорих та відповідальних інститутів, чесної політики, а також економіки, яка даватиме шанс хоч комусь крім вузького кола людей зі зв'язками.

Однак поки федералістські плани Кремля викликають у Сполучених Штатів та інших західних країн лише слабку реакцію. Вони не відкидають цей підхід і не підтримують його. Слово «слабкий», втім, звучить у даному випадку занадто блідо. Міністр однієї з країн НАТО в розмові змушений був повторити його три рази з наростаючою гучністю, щоб передати своє обурення тим, як повела себе «Велика сімка» у відповідь на російське вторгнення на Україну: «Слабо! Слабо! Слабо!».

Варто відзначити, що планований Росією розділ України не спрямований на захист російськомовного населення на українській території. Зрештою, Путіна не надто хвилюють здоров'я і благополуччя російськомовного населення навіть на території Росії, де очікувана тривалість життя 15-річного хлопчика, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, на три роки нижче, ніж на Гаїті.

Крім того, сама ідея «російськомовного населення» на Україні майже позбавлена сенсу. Росія з 1875 року придушувала українську мову на всіх українських землях, якими вона правила. Коротка перерва була тільки в 1920-х роках.

Українці можуть говорити російською, не відчуваючи себе росіянами, приблизно так само, як ірландці можуть говорити по-англійськи, не бажаючи, щоб їх знову приєднала до себе Англія.

Виступаючи за федералізації України, росіяни діють не з гуманітарних міркувань. Це не спонтанна реакція на страждання пригнобленого народу українського сходу. Вживаються ними кроки породжені гордістю і стратегічним розрахунком.

1. Радянський Союз розмістив на східній Україні неабияку частину своєї збройової промисловості. Україна включена у першу десятку світових експортерів озброєння, і Росія — її найбільший покупець. На Україні будують військово-транспортні літаки «Ан», там же роблять мотори для російських вертольотів і ракети для російських винищувачів.

2. Приєднаний до Росії Крим отримує електрику та інші ключові ресурси з східної України. Якщо Україна закриє кордон з півостровом, російський контроль над ним швидко стане нестійким. Якщо ж сусідні з Кримом українські території вдасться від'єднати від Києва і Західної України, анексія пройде набагато гладше.

3. Як зауважив Путін у своїй промові, що виправдовувала приєднання Криму, він не може визнати Україну окремою нацією. У часи царизму росіяни воліли поблажливо називати Україну «Малоросією». Девід Ремнік (David Remnick) у своїй статті в «New Yorker» наводив слова Путіна, який сказав президенту Джорджу Бушу, що Україна — «навіть не країна». Судячи з усього, для Путіна незалежність України — щось украй безглузде, помилкове і небезпечне.

4. На Україні двічі за останнє десятиліття протестні рухи скидали корумпованих президентів. В 2005 році була «Помаранчева революція», в 2014 році – «Евромайдан». Якщо українці будуть безкарно так чинити, росіяни можуть якось і задуматися, чому б їм не зробити щось подібне. Для Путіна самоврядування на Україні — прямий виклик його владі, який необхідно ліквідувати будь-якими засобами.

Саме тому Путін просуває український федералізм, підкріплюючи цю ідею загрозою російського вторгнення.

Однак успіху він може досягти лишень у тому випадку, якщо змусить Україну змиритися з цим рішенням як з «демократичним» виходом зі сформованої ситуації — і якщо західні країни дозволять ввести себе в оману і приймуть подібний результат.

За матеріалами «The Atlantic», США.

Похожие статьи:

Новости Украины​Спецслужби консультують владу Києва - «Bild»

Новости УкраиныУкраине пришлось закрыть пункты пропуска в Крым и Севастополь

Новости Преступности​Служба безпеки України повідомляє про загрозу життя Юлії Тимошенко

Новости УкраиныСБУ оприлюднила перемовини, що доводять причетність РФ до захоплення інспекторів ОБСЄ сепаратистами

Происшествия​Під час зіткнень в Одесі 37 чоловік загинули і 200 отримали поранення - МВС

Комментарии (0)

Связаться с нами:

facebookgooglemailodrsstwittervkvk