Чи спонукатиме Прем`єра кремлівський подарунок буржуйки впроваджувати альтернативні енергоресурси?

29 октября 2014
5127 просмотров Голосов: 0 Автор:Пророк
article5885.jpg

Чи спонукатиме Прем'єра кремлівський подарунок буржуйки впроваджувати альтернативні енергоресурси?
Часто кажуть, де ви таке бачили, щоб у якійсь країні влада займалася енергетичними питаннями. Мовляв, це справа бізнесу.
Що ж. Можна мислити і так.
Але те, що Жириновський вислав, як подарунок українському Прем'єру пічку-буржуйку та тілогрійку, щоб він не замерз цієї зими, виходить за рамки звичайного бізнесу та набуває неабиякої політичної ваги.
Цей зовнішній жест спонукає український уряд не тільки до пошуку традиційних джерел, але і альтернативних. На жаль, останні в урядовців не користуються успіхом, так як і у нафто-газових олігархів.
Пригадую, коли я підійшов до кореспондента каналу 1+1. Кажу, оскільки зараз ціни на енергоносії зашкалюють, чи не бажаєте оприлюднити мій варіан замінників. У відповідь: «Мужчина відійдіть, а то міліцію викличу». Довелося і отримувати ще грізніші погрози.
Але, якщо розібратися по суті, то держава має чималу власність: школи, університети, лікарні, адмінбудівлі, підприємства, транспорт, тощо, котрі потребують енергоносіїв.
Держава самий великий власник-олігарх. Отже, її як кажуть, Сам Бог велів займатися цими справами. Адже відомо, що самі передові досягнення науки та техніки у розвинених країнах впроваджуються саме на державних підприємствах, наприклад, космічної галузі. Після успішного впровадження, ці досягнення широко поширюються на приватних підприємствах. Держава, таким чином відіграє роль основного локомотива економічного розвитку.
Але, у скільки раз ще повинні піднятися ціни на енергоносії, що ще повинно стрястися в Україні, щоб хоча б зацікавилися альтернативними паливами?
Оскільки жодної надії на зацікавлення зверхників немає, то споживачі повинні самотужки вирішувати свої проблеми. У них немає іншого виходу.
Що я пропоную?
Скористатися старим прислів’ям: «Найкраще нове – це давно забуте старе». І таке старе привертає увагу, а саме ракетне паливо, запропоноване українським академіком С.П.Корольовом на ракеті Р-1. Це 75% етиловий дистилят. Якщо на такому паливі працювала ракета, то чи зможе працювати ДВЗ? Та чи є це паливом взагалі? Переконайтесь у цьому самі. Візьміть звичайної горілки, міцністю не менше 38%, піднесіть до неї полум’я сірника. Побачите, як вона горить.
Отже, якщо етиловий дистилят є горючим, то чому його не можна використати у двигунах внутрішнього згоряння?
Саме так зробив український новатор із київщини – Дмитро Сухецький, котрий пристосував свій трактор до використання етилового дистиляту. Тепер, йому не потрібно дорогого бензину та дизельного палива. Новатор виробляє його самостійно.
Скажете, що це одиничний приклад.
Але, маємо масові приклади подібного вирішення енергетичної проблеми у світі.
Так у Китаї, зараз працює більше тридцяти п’яти мільйонів малих біогазових реакторів. Термін побудови такого пристрою становить лише 4 дні. Вартість будівництва складає близько 3000 гривень. Термін експлуатації – 20 – 25 років. Отриманого із реактора газу вистарчає для трьох разового приготування їжі для сім’ї, що складається із 3 – 4 осіб. Окрім цього, у селах діють більш потужні установки, котрі методом когенерації із біогазу виробляють електроенергію та тепло. Також, біогаз використовується, як моторне паливо у автобусах.
Але, нам з адаптацією цього прикладу ще далеко. Бо це щось не наше, дуже далеке.
А от самогоноваріння – усім відомий процес, котрого не вдалося ліквідувати навіть державі. Тепер, саме час цей шкідливий приклад використати у корисних цілях.
У порівнянні з виробництвом етилового ректифікату на спирт заводах витрачається приблизно у 5 раз більше енергії, ніж при виробництві самогону. Причому, спирт заводи для отримання енергії використовують дорогий газ. А виробництво самогону легко організувати твердими видами палива.
Зараз осінь. Сировина для виробництва самогону є. Це цукрова меляса, Максимальна вартість цієї сировини складає до 1400 гривень за 1 тонну. Із однієї тонни меляси отримуєм до 700 літрів самогону. Однією літрою самогону можна замінити одну літру дизельного палива.
При цій технології прибуток такий високий, що жоден банк світу не запропонує вам вищих прибутків за вкладені ваші кошти. Зараз закупівельна вартість м’яса прирівнюється до літри бензину. То чи не вигідніше займатися само виробництвом замінника моторних палив?
Дизельний двигун працює на самогоні за схемою газодизеля, тобто двопаливна система із додатковою подачею палива у повітряний патрубок. В останній, паливо подається у вигляді синтез-газу, утвореного на борту транспортного засобу.
На фотографії показаний пристрій, за допомогою якого здійснюється подача у повітряний патрубок двигуна.
Так, технологія має недолік – приймання всередину обслуговуючим персоналом палива, призначеного для техніки.
Але, якщо прирівняти шкоду від пияцтва із шкодою, заподіяною сьогоднішньою війною із скаженим агресором, то це непорівнянні приклади. Бо де ще ви бачили пияків, щоб вчинили стільки вбивств, каліцтв, руйнувань та бід, як у сьогоднішній тверезій російсько-українській війні.
Чекаю Ваших зауважень та пропозицій: e-mail: [email protected]
Мирослав Копак.
29.10.2014 року.

Похожие статьи:

Новости БизнесаНафтові ф'ючерси Brent і Light Sweet дорожчають

Политические статьиАльтернатива газовому колапсу

Политические статьиЯдерний привид енергетичного раю

Политические статьиБойкот солярки окупанта.

Политические статьиТерористичні контрзаходи по санкціях Заходу

Комментарии (0)

Связаться с нами:

facebookgooglemailodrsstwittervkvk