Чи є в України шанс?

6 мая 2015
3162 просмотра Голосов: 0 Автор:Вова Шешурак
article8540.jpg

Олександр Турчинов, з'їздивши на полігон, де проходили випробування фортифікаційних споруд, поскаржився, що на сході занадто повільно зводяться оборонні рубежі. Здається, вперше за довгий час від державного керівника прозвучали слова про незадовільні темпи. Найчастіше нам пояснюють, що швидше можна. Ну ніяк.

З моменту, коли дав драла Янукович, у нас почався божевільний біг наввипередки з часом. Президента, до якого накопичилася купа питань, тоді не наздогнали, морем пішов. Не змогли обійти за темпами російські спецслужби і армію під час захоплення Криму, вони працювали з колосальною форою. Поки приводили в божеський вид свої силові структури, остаточно вийшла з-під контролю ситуація в Донецьку та Луганську. Влітку здалося, що темп перехоплений — рвонули наступати, але напоролися на регулярні частини Росії. Відійшли, стали спішно латати дірки, щоб не застигли зненацька російський наступ. Ймовірність нікуди не поділася досі, але колишнього страху немає.

Виправляючи політичну криза, швидко-швидко провели президентські, а потім парламентські вибори: відчули під ногами твердий грунт легітимності. Весь цей час інтенсивно налагоджували міжнародну підтримку — дзвінки, поїздки, зустрічі, багато поїздок і зустрічей. Є підтримка! Що далі?

На початку весни, через рік після початку гонки, виникло стійке враження, що колишня інтенсивність процесів випаровується. Зараз, в травні, вже і зовсім здається, що рух зупинився. Розслабилися на сонечку. Низка свят, вихідних 13, в центрі суспільної уваги безглуздий глава МНС і його бойова подруга.

Поки небезпека дихала в спину, час відчувався гостро, керівництво на інстинктах вживало якісь кроки, частина з яких виявлялася розумними і рухала країну вперед. Трохи спала видима загроза — і включилися вже інші політичні інстинкти, здавалося б, теж виживання. Але ні: хтось егоїстично гальмує, а накриє всіх.

Лауреати знаменитої премії Дарвіна, які примудряються з власної дурості угробити себе екзотичним способом, гинуть або позбавляються життєво важливих органів не тому, що не знають про небезпеку. Вони її у важливий момент просто не відчувають.

Час не тільки не зупинився для України, він цокає з наростаючою швидкістю. Вікно можливостей стає все менше, і неминучий момент, коли він перетвориться на кватирку, в яку вже не пропхатись.

Похожие статьи:

Новости УкраиныУряд виділив МВС 13 млн гривень на збори

Новости УкраиныУряд пропонує закривати сайти за заявою будь-якої людини

Новости ПолитикиВлада готова обговорювати з опозицією спільний уряд - Кожара

Здоровье и медицинаВисокі люди частіше хворіють на рак

Новости УкраиныТреба відновлювати виробництво

Комментарии (0)

Связаться с нами:

facebookgooglemailodrsstwittervkvk