Е-декларування. Диявол криється у дрібницях...

11 апреля 2018
1822 просмотра Голосов: 0 Автор:Spravedlyvist Kyiv obl
article17138.jpg

Верховна Рада внесла зміни до Закону "Про запобігання корупції" у березні 2017 року.  Згідно цих поправок, члени громадських організацій зобов'язані декларувати доходи  на рівні з депутатами та держслужбовцями. Світові та європейські партнери  зустріли критикою дані зміни та вимагали їх скасувати, бо це "серйозний крок назад".

Як громадський діяч, політик, адвокат не бачу нічого страшного у тому, щоб громадські активісти звітували на які кошти вони живуть. Все б нічого, але виявляється, що диявол криється у дрібницях. Проблема в тому, що майже жодна людина в Україні не може заповнити ту кляту декларацію самостійно без помилок, вказавши всі відомості про себе.

Я особисто подаю декларації вже багато років. Починав заповнювати декларації як кандидат у депутати, а потім як депутат. Зараз подаю декларацію як ФОП і окремо подаю як фізична особа.

Скажу з власного досвіду, що без допомоги спеціалістів-фахівців це зробити вкрай важко. Помилки, неточності і «прихована інформація» при особистому заповненні е-декларації невідворотні.

Декларація складається з 16-ти розділів та максимально охоплює усі аспекти життя декларанта та його родини, про його рухоме та нерухоме майно, доходи та грошові активи, цінні папери, роботу за сумісництвом, кредити і подарунки.

Зважаючи на той обсяг інформації який необхідно внести, та те, що не всі декларанти мають навички користування комп'ютерною технікою, можна констатувати те, що під час заповнення декларації стаються технічні проблеми, з якими вони впоратися не можуть.

В Україні є значна кількість сільських депутатів з віддалених сіл, середній вік яких за п'ятдесят років, які взагалі не володіють комп'ютерною грамотністю. Хтось надав їм роз’яснення? Чи є в селі інтернет 3G? Скільки комп’ютерів хоча б після 2010 року випуску? Але практика показує — всі ці питання наших законотворців не цікавлять. Як і те, що виникають певні труднощі, адже не всі люди мали електронну пошту та не знали, що таке та електронний ключ.

Якщо при заповненні необхідно  вказати «ідентифікаційний номер» автомобіля. Щоб зрозуміти що це таке, треба відкрити роз’яснення НАЗК, де зазначено, що треба вказати номер кузова, а не державний номерний знак чи номер техпаспорту. Коли заповнюєш об’єкти нерухомості: система просить вказати «реєстраційний номер». Для землі це означає, що треба вказати кадастровий номер, для будинку чи квартири — реєстраційний номер у Єдиному реєстрі прав на нерухоме майно.

Багато людей не знають вартості житла на момент придбання, бо це майно набули через безоплатну приватизацію або отримали у спадок і губляться, що ж писати у відповідному розділі. Там є своєрідні «опції»: «не застосовується», «невідомо». Треба знати, як саме навести курсор на відповідне поле та його відмітити. Для людини, яка не вміє працювати з комп’ютером — це як "політ на Марс".

Звісно, можна шукати допомогу на «гарячій» лінії НАЗК, але повірте мені, додзвонитись туди нереально.

Знаю з розповідей, що багатьом це вартувало передінфарктного стану, недоспаних ночей та купу заспокійливих пігулок. Чим це "аукнеться" для таких "бідолаг" мені невідомо, але думаю що нервів вони спалили достатньо, чим підірвали своє здоров'я.

Навіть добросовісний, освічений декларант не може бути на 100 відсотків впевненим, що до нього не буде претензій, адже вся інформація декларантом заповнюється вручну, з реєстрів власності ці дані автоматично не підтягуються.

В Україні близько 8 млн. міноритарних акціонерів, але частина з них про це навіть не знає. В далекі 90-ті на ринках стояли хлопці і купували ваучери. Вони давали людям гроші, а після цього починали вкладати в акціонерні товариства та отримували акції, але не ті люди, які купували на ринку, а безпосередньо ті, хто був прописаний в сертифікатах. Частина цих акціонерів вже й забули, що колись продали ваучери, вони й думки не припускають про те, що десь там вони є міноритаріями, відтак і не заповнюють ці дані в декларацію, але ж прийде час коли в них про це запитають.

Міноритарії часто потрапляють в ситуації на які не можуть вплинути, це тоді коли проходть допеміссія. Обмеження доступу до інформації про корпоративні права спричиняє серйозні ускладнення не тільки в фінансовій діяльності, але й в питанні внесення даної інформації до декларацій. Договір із реєстроутримувачем акцій укладає правління, яке контролюється мажоритарними акціонерами, що ускладнює отримання інформації про корпоративні права міноритарним акціонерам.


Законодавство передбачає суворе покарання за внесення до декларації завідомо неправдивих даних та за неподання електронної декларації. Так, за умисне неподання декларації чи подання завідомо недостовірних відомостей на суму більше 344 тисяч гривень може настати кримінальна відповідальність — штраф від 42,5 до 51 тис. гривень, громадські роботи або навіть позбавлення волі на строк до 2-х років. За невчасне подання декларацій — адмінвідпоідіальність  від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів (від 850 до 1700 гривень).

Отож, коли мова йде про Закон щодо е-декларацій для громадських активістів, то насправді йдеться про тиск на громадянське суспільство.

Прикро те, що кримінальних негідників, які трощать людям кіоски і гаражі, обкладають даниною забудовників і автостоянки — цей закон не торкнеться, як не торкнеться одіозних Дмитра Корчинського або Миколи Коханівського.

Похожие статьи:

Политические статьиБоротьба з тероризмом та корупцією. Україні є чим зацікавити США

Политические статьиНаливайченко: Білий дім охарактеризував зустріч Порошенка-Трампа 13 словами

Политические статьиНаливайченко: з посади керівника СБУ мене зняли за 2 мільйони доларів

Политические статьиУ президентському рейтингу соцмереж Валентин Наливайченко у трійці лідерів

Политические статьиВлада панічно боїться Антикорупційного суду, - Наливайченко

Комментарии 0

Связаться с нами:

facebookgooglemailodrsstwittervkvk

закрыть

Соц сети