Федералізація або Децентралізація України та її наслідки

23 января 2015
4543 просмотра Голосов: 0 Автор:Pavel Nek
article6857.jpg

Федералізація – це явище, притаманне лише країнам, що початково були об’єднанні в конфедерації або «союзи земель», в результаті чого, опираючись на ефективність таких союзів, утворювалися федерації.


Яскравим прикладом є Німеччина, яка до кінця 19 сторіччя була, фактично, лише набором земель з німецьким населенням. І тільки в 1871 році була створена «Об'єднана Німеччина», яка продовжила розвиватися на засадах федерації та «взаємних переваг». Схожа ситуація мала місце і в Сполучених Штатах Америки.

Україна ж завжди була унітарною державою, що ніколи не мала в своєму складі окремих воєводств і губерній. Це означає, що федералізація для України є не що інше, як роздроблення на суверенні автономії, які підпорядковуються у глобальних питаннях центральній владі. Виходячи з цього можна з впевненістю сказати, що не існує абсолютно ніяких передумов для створення федерації в так званих північно-східних регіонах України, а тим більше на території всієї країни.

Децентралізація має на меті передачу влади на місця.

А саме: планування, формування та розподілення бюджету, розвиток та обслуговування громадського транспорту, створення об’єктів інфраструктури та багато інших речей стають «головним болем» міських рад, комісій та управлінь. Держава бере на себе лише функції контролю та питання всеукраїнського значення (як-то, наприклад, залізничний транспорт, створення магістралей та автобанів тощо).

Переваги децентралізації.

По-перше, це створює умови для розвитку міст, незалежно від їх розміру та значення. Адже більшість бюджетних коштів, які надходять від міста, залишаються в ньому. Можуть розвиватися ті об’єкти, які дійсно потрібні даному поселенню, а не те, що сказали побудувати «згори». Крім цього, міста будуть зацікавленні в розвитку та залученню інвестицій. Таким чином, місто перетворюється в таку собі компанію (або, як зараз модно казати, стартап), що має на меті розвиватись та нарощувати конкурентоспроможність.

По-друге, місцеве співтовариство має змогу краще контролювати владу, адже вона «ближча». Одна справа, коли треба їхати на мітинг під Верховну Раду чи Адміністрацію Президента, при цьому, без особливих очікувань на результат, і зовсім інші справа, коли можна «поговорити» з головою сільради, що живе у сусідній хаті, який, здається, «недоцільно розподіляє кошти нашого села».

Звичайно, що задля такого контролю необхідна суспільна свідомість, яку треба намагатися активізувати, в тому числі, і через всеукраїнську ідеологічну програму. Створити таке співтовариство в маленьких містах набагато простіше, ніж у мільйонних мегаполісах. І ефективність його не обмежується лише питаннями протидії корупції, а навпаки розширює поле впливу на розвиток свого поселення.

Наразі, в Європі це питання є дуже актуальним, в тому числі і з урбаністично-архітектурної точки зору. Процес децентралізації запущений не тільки з економічної точки зору, а й задля створення комфортного та екологічного середовища.

Приклад Італії в цьому випадку дуже вдалий. Північ цієї країни є дуже розвиненою. Звичайно, є багато потужних промислових міст, таких як Мілан, Турин, Бреша та інші. Однак, кожне з цих міст має транспортне сполучення за допомогою регіональних електричок та автострад із містечками, що мають менший промисловий індекс.

Цікавим фактом є те, що ці містечка не поступаються мегаполісам ані рівнем надання послуг, ані доступністю основних життєво необхідних об’єктів, ані наявністю досить розгалуженої інфраструктури. Однак, за оцінкою рівня комфорту та екологічних чинників, вони мають суттєві переваги над промисловими центрами. При цьому, кожне маленьке містечко має свою міську владу, свою транспорту компанію та підприємства, які воно обслуговує.

Суть створення таких міст-супутників в тому, що задля комфортного та «ситого» життя не обов’язково жити в наддорогих та перенаселених містах.

Ідеальний результат такої децентралізації є створення на великих територіях певної системи-організму, в якій кожна окрема міська одиниця є одночасно самодостатнім елементом, що незначною мірою залежить або є незалежним від інших міст і, в той же час, може бути корисним для цілого регіону.

Для прикладу, візьмемо два міста, що розташовані неподалік одне від одного. Одне з них має великий автопромисловий комплекс. А в сусідньому місті знаходиться навчальний заклад, який готує спеціалістів для цієї галузі. Таким чином, обидва міста можуть виграти від співробітництва. Це не означає, що формується залежність, так як інші галузі та підприємства теж інтенсивно розвиваються. Тобто, ця взаємодія між населеними пунктами не є життєво необхідною для їх успішності, а, навпаки, лише надає «додаткові бонуси». Головною особливістю роботи такої системи є відсутність конкуренції в основних галузях з точки зору регіональної взаємодії.

У розвитку «провінціального організму» велике значення надається агрокультурі. Основною перевагою такої схеми регіонального розвитку є наявність вільних від забудови земельних просторів між містами-клітинами, в якому активно розвивається агропромисловість. Важливо те, що ці агрозони повинні й надалі залишатися такими незалежно від подальшого розвитку міст.

Такі підходи характерні не тільки для Італії, а і для більшості розвинених країн Європи. Ця тема активно розвивається в Нідерландах, Німеччині, Польщі.

Звичайно, Україна не настільки розвинена з індустріальної та економічної точки зору. Та, попри це, використовуючи успішний досвід західних країн, уже зараз можна починати впровадження цих механізмів децентралізації.

Вже сьогодні ми можемо сміливо використовувати основні європейські «тренди», що напрацьовувались десятки років і перевірені на практиці, аби стати провідною та однією з найуспішніших країн вже завтра.

Миксим Червинський, Укроп UA

Похожие статьи:

Новости ПолитикиПрихильники федералізації в Маріуполі вибрали 75 народних депутатів

Новости ПолитикиПротестуючі в Донецьку вивісили прапор Росії над будівлею облради

Новости Украины​В результаті силової операції в Слов'янську є жертви з обох сторін (ФОТО)

Новости Политики​У Макіївці прихильники федералізації взяли під контроль мерію

Происшествия​У ході спецоперації у Харкові будівлю обладміністрації звільнено

Комментарии 1

Связаться с нами:

facebookgooglemailodrsstwittervkvk

закрыть

Соц сети