Голос Майдану: 12 депутатів ВР без вищої освіти

3 апреля 2015
1589 просмотров Голосов: 1 Автор:Вова Шешурак
article8105.jpg

Дивно. Нам приємно, що наш прем'єр-міністр і президент вільно спілкуються з іноземцями англійською, але ми готові пробачити неосвіченого будівельника-депутата за дурість, тому що він патріот.

На хвилі Майдану до Верховної Ради пройшли люди, у яких немає вищої освіти. Їх дванадцять. Ось вони: Ігор Бріченко (Народний фронт), Сергій Висоцький (Народний фронт), Михайло Гаврилюк (Народний фронт), Мустафа Джемілєв (БПП), Оксана Корчинська (Радикальна партія), Ярослав Маркевич (Самопоміч), Ігор Мосійчук (Радикальна партія), Володимир Парасюк, Семен Семенченко (Самопоміч), Єгор Соболєв (Самопоміч), Юрій Тимошенко і Юрій-Богдан Шухевич (Радикальна партія).

«Самопомочі», «Народному фронту» і Олегу Ляшко якимось чином вдалося поділити між собою малоосвічених депутатів — у кожного їх по три. Пасе задніх в цьому змаганні «головне, щоб людина була хороша» Блок Петра Порошенка — у нього всього один депутат без «вишки».

З Майдану — в керівники. Чудова, світла і піднесена ідея. Ви патріот? Тоді вам ось сюди — на трон. Проходьте! Не затримуйте чергу бажаючих коронуватися. Адже нас так багато — тих, хто вчора був ніким, а сьогодні хоче стати всім.

Але, життя показало, що ця система дає збої. І хороша людина — це не професія.

Восени минулого року Майкл Щур взяв інтерв'ю у новоспеченого депутата Михайла Гаврилюка. Багато сміялися. Включаючи самого журналіста, який брав інтерв'ю. Причому прямо під час інтерв'ю. А мені стало страшно. Не треба нас так лякати! І так війна, а ви ще й Гаврилюком, з телевізора.

Михайло Гаврилюк сказав інтерв'юеру, що скоро ми всі заживемо, як у «Диба» (Дубаях) і у кожної дитини з народження буде мільйон. У кожної арабської дитини мільйон, бо він народжений на нафті. А наші діти — на чорноземі. І як перетворити чорнозем в мільйон — це завдання депутата. А він не знає. Щур у нього питав: як і звідки?

Так навіщо мені, виборцю, потрібен такий законодавець? Якщо він не знає, що робити з країною?

Крім того, на думку новоспеченого нардепа, всі біди від освічених. Мені чомусь згадалися роки, коли в Росії вирізувалася «біла гвардія», і замість освічених аристократів до влади прийшли неписьменні патріоти.

Давайте покладемо руку на серце — всі наші біди були від освічених. У попередніх скликаннях теж миготіли водії, баяністи і секретарки. З набутими кандидатськими дисертаціями.

Ви не проти, щоб вас оперував хірург без освіти? Просто тому, що його побили рік тому? Він не знає, де апендицит! Зате, ми сподіваємося, вирізаний апендицит він не вкраде!

Так чому ми довіряємо життя країни непрофесіоналові? Це ж важливіше апендициту.

Коли я обговорював цю ситуацію у себе на сторінці в соціальній мережі, статус набрав рекордну кількість «лайків» і коментарів. Останні були дуже жорсткими і безкомпромісними. Захисники Гаврилюка сказали так:

— Цей хлопець ризикував своїм життям, його сто разів могли вбити. Він не геній. Він просто Патріот. Фільм з Мелом Гібсоном дивилися? Так от, те кіно, а цей — Справжній Патріот. Нехай він погано освічений. Зате ніколи не зіллє свою країну. Це — сіль землі. А не ваші метросексуали з манікюром.

Не потрібні мені метросексуали з манікюром. Я теж хочу, щоб закони писалися і виконувалися чесними людьми. Але ось зайшов мільйонер Гарік Корогодський і задав в коментарях питання, на яке ніхто не зміг відповісти:

— Приймати закони розум потрібен. Як він буде приймати рішення? І ще питання — ви б його до себе на роботу ким взяли?

Ким би ви взяли його до себе на роботу? Патріотом? Ми не взяли б неосвіченої людини і непрофесіонала до себе в підлеглі, але ми згодні, щоб він нами керував.

Пройшли кілька місяців. І вже є перші результати роботи Михайла Гаврилюка. Бог з нею, з тією історією, коли він читав Конституцію — навпаки, це похвально. Хоч хтось із наших нардепів її читав.

Насторожує інше — він не знає, за які закони голосує. Журналісти зловили Михайла Гаврилюка і запитали, за які законопроекти він сьогодні голосував. Він не зміг відповісти на це питання. Якщо він не знав — значить, знають ті, хто керує ним під час голосування?

Напівписьменні депутати — це елемент перехідного періоду в історії України. Під час розвиненої демократії таке навряд чи буде можливим. Політологи кажуть — цих людей занесло в парламент на «революційних багнетах» і навряд чи їх діяльність буде результативною.

Комментарии 0

Связаться с нами:

facebookgooglemailodrsstwittervkvk

закрыть

Соц сети