Київ починає юридичний наступ на Москву

3 февраля 2015
1712 просмотров Голосов: 0 Автор:Pavel Nek
article7115.jpg

Про те, що анексія Криму завдала Україні багатомільярдних збитків, не говорив хіба що лінивий. Те, що Москва має відшкодувати Києву понесені втрати – також не нова ідея.

Хоча всі чудово усвідомлюють, що з власної волі Росія ніколи цього не зробить.

Українська дипломатична служба навіть зверталася до країн ЄС з ідеєю про те, щоби ті не скасовували санкції до моменту сплати росіянами якоїсь реституції за період окупації півострова. І хоча згодом дипломати пояснили, що це було не офіційне звернення, а просто «обмін ідеями», робота в даному напрямку не припинилася.

В Страсбурзі, в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ), вже триває розгляд трьох позовів від держави Україна до Російської Федерації щодо стягнення компенсації з РФ через незаконну анексію Криму.

Та враховуючи, що Росія всерйоз замислилася про вихід зі складу Ради Європи, рішення ЄСПЛ за цього сценарію перетворяться на пустий папірець – суд просто припинить провадження, а РФ автоматично відмовиться від виконання будь-яких рішень Європейського суду з прав людини.

Як з’ясувала "Європейська правда", Київ готується відкрити новий юридичний фронт.

За планами українського уряду, рішення про стягнення з РФ компенсації ухвалюватимуть українські суди, а саме стягнення повинно проводитися як в Україні, так і за її межами.

"Є ідея запровадити обмеження суверенного імунітету – це відкриє можливість для громадян та компаній України подавати позови на Росію як державу. Зараз ми готуємо відповідний законопроект", — повідомив співрозмовник "Європейської правди" в Кабміні.

«Йдеться не лише про „Чорноморнафтогаз“ (у якого, як відомо, під час анексії Росія відібрала більшу частину майна). Перш за все йдеться про звичайних громадян. Значну частину позовів ми очікуємо від простих громадян. Припустимо, у вас була дача в Криму, а через незаконні дії РФ ви не можете нею користуватися. Це – реальні матеріальні втрати», — пояснив посадовець.

Юридичний відступ

«Суверенний імунітет» — це дипломатичний термін, сутністю якого є неприпустимість розгляду національними судами однієї держави позовів до іншої держави.

Цей принцип здавна застосовується в світі, але юридично він не є загальновживаним. Більшість держав світу застосовують такий імунітет лише щодо себе – не визнаючи судових рішень та рішень інших органів влади сторонніх держав без підписання з ними окремих договорів.

Були декілька спроб затвердити суверенний імунітет на континентальному чи світовому рівні, але вони не мали успіху. "Європейська конвенція про імунітет держав" (в рамках Ради Європи) підписана в Базелі ще в 1972 році, але більшість країн РЄ відмовилися долучатися до неї. Зокрема, документ не підписаний ані Україною, ані Росією.

Рамкова «Конвенція ООН щодо юрисдикційних імунітетів держав та їхньої власності» ухвалена Генасамблеєю ООН 2004 року, але досі не набула чинності, бо держави-учасниці ООН не поспішають її ратифікувати.

Як це працюватиме?

Наразі невідомо, яку саме схему ухвалення судових рішень проти РФ запропонують українські МЗС та Мінюст – чи будуть задіяні районні суди, чи такі чутливі процеси одразу делегують судам вищої ланки; якими будуть можливі підстави для такого рішення; а отже, проаналізувати юридичний бік даної ініціативи наразі неможливо.

«Тижні за два очікуємо вийти на узгодження першого варіанту тексту законопроекту, і лише по тому – не відразу – будемо виносити на Кабмін.

Питання складне, і тут дуже важливо не влучити в штангу.

Тому зараз ми дуже активно спілкуємося з американцями та з іншими західними партнерами з цього приводу», — пояснив співрозмовник.

Водночас шлях, за яким вони мають намір стягувати кошти з Росії, приблизно відомий вже зараз. І, будемо говорити відверто, "Європейській правді" його успіх не видається переконливим. Значною мірою йдеться про створення нових проблем для РФ та про міжнародний розголос, аніж про реальне стягнення компенсації.

Щоправда, один з високопосадових українських дипломатів, з яким ми спілкувалися з цього приводу, налаштований вельми позитивно.

«У нас є договори про взаємне визнання судових рішень з низкою держав. Коли буде виважене, законне і справедливе рішення про стягнення компенсації з РФ, то якими будуть перепони для його виконання у державах-партнерах?» — пояснив він.

Отже, із рішенням про стягнення з РФ сотні мільйонів доларів на користь певної української компанії ця компанія йде не лише до виконавчої служби, але також до органів влади закордонних держав, з якими у нас підписаний відповідний договір.

А ті, за задумом нашого Кабміну, мають накласти арешт на рахунки та майно Російської Федерації.

На кого надія?

За даними нормативної бази Верховної ради, договори про взаємну правову допомогу в цивільних справах Україна має з 19 державами світу – більшістю держав ЄС з колишнього соціалістичного табору; декількома колишнім республіками СРСР; з низкою азійських держав – переважно недемократичних та авторитарних, а також з Кубою.

Жодна західноєвропейська країна чи країна «великої сімки» не має такого договору з Києвом. Більше того, відомо, що свого часу Україна пропонувала ЄС включити норми про взаємне визнання судових рішень до Угоди про асоціацію, але Брюссель тоді відповів відмовою.

Підстава очевидна – довіри до рішень наших судів у світі небагато.

Тому більшість договорів про визнання рішень датовані давнім часом – до 2005 року. Та, менше з тим, вони є діючими.

"Європейська правда" проаналізувала цю договірну базу. Угоди можна розбити на три групи.

Болгарія, Литва, Латвія, Чехія, Узбекистан, Грузія, Індія, В’єтнам, Куба – дев'ять держав, угоди з якими передбачають визнання рішень українських судів без додаткових винятків. Діють лише стандартні обмеження – відповідач мав бути вчасно поінформований про проведення судового розгляду; мав право на захист; рішення повинно набрати чинності; в судах запитуваної держави не повинно проходити слухань з того самого питання між тими ж сторонами.

Цікаво, що всі ці угоди поширюються також на судові рішення, винесені заочно – а отже, РФ не зможе заблокувати розгляд, якщо ігноруватиме судовий процес.

До другої групи увійшли Монголія, Об’єднані Арабські Емірати, Китай, Сирія, Македонія, Іран, КНДР. Україна має з ними договори про взаємне визнання судових рішень, але цими угодами прямо передбачені підстави або процедури, які за бажання дозволять не виконувати українське рішення, або ж затягнути його виконання.

Як правило, угодою дозволені винятки, якщо судове рішення суперечить «суверенітету та безпеці» запитуваної сторони; або ж угодами передбачена складна процедура додаткового розгляду справи за участю обвинувачуваного (російської сторони). В договорі з Іраном винятки суттєво вужчі – невиконання рішення можливе в разі, якщо воно суперечить іранському суспільному порядку.

Румунія, Польща, Молдова – попри те, що з цими країнами у нас існують договори про правову допомогу, за ними рішення проти РФ майже напевно не буде виконане.

В цих трьох угодах визнання та виконання рішення можливе лише в разі узгодження українського правового поля з польським, румунським та молдовським відповідно. А оскільки правом запитуваної сторони не передбачене обмеження суверенного імунітету РФ, Київ, найімовірніше, отримає відмову на свій запит.

Наостанок – про Noga

До слова, у РФ вже є неприємний досвід, коли її суверенний імунітет був обмежений. Йдеться про відому міжнародникам історію «Noga проти Росії».

Noga – це швейцарська компанія, яка ще 1991 року уклала з РФ договір про продаж Росії добрив та продовольства та закупівлю у неї нафти та нафтопродуктів. За два роки Росія розірвала цей контракт як невигідний, але Noga вважала, що розривання договору відбулося незаконно, та вирішила стягнути з РФ багатомільйонний збиток (в певні періоди сума претензій сягала $1,5 млрд!).

Річ у тім, що уряд Росії при укладанні договору добровільно відмовився від суверенного імунітету та дозволив вирішення суперечок в європейських судах, а вони підтримали позицію Noga в судовому процесі.

А оскільки судова влада західноєвропейських країн має вищий авторитет, аніж українська, її рішення визнаються всіма державами ЄС.

Отже, Noga розпочала судову війну проти РФ.

Протягом декількох років за низкою судових рішень були заарештовані рахунки Центробанку РФ та російських диппредставництв, вітрильник «Сєдов», колекція картин з Росії і навіть була спроба арешту російських літаків, які прибули до Франції для участі в авіасалоні Ле Бурже.

Кожного разу росіянам доводилося докладати значних дипломатичних зусиль і, врешті-решт, знімати арешт.

Але згодом, у 2007 році, Noga програла судовий процес.

Звісно ж, аналогія між цією справою та імовірними українськими позовами до РФ не є абсолютною. По-перше, надто різними є претензії до російської влади; по-друге, в нашому випадку Москва гарантовано не визнаватиме правову силу українських рішень.

Однак цей приклад наочно демонструє, що завдання, яке поставив перед собою український уряд, є дуже непростим.

Тому – попри впевненість наших співрозмовників – ми не беремося виключати, що за підсумками консультацій з іноземними партнерами Україна вирішить відмовитися від ідеї про обмеження суверенного імунітету.

Похожие статьи:

БеспределТерористи розпочали наступ на село Піски

Новости ПолитикиДжерело: замість Януковича на засідання Вищої євразійської ради поїде Азаров

Политические статьиПутін йде у наступ!

Новости ОбществаРазговор о перемирии - это отвлекающий маневр

Новости ПолитикиЗаяви про підписання Прем'єр-міністром 60 угод в Москві - відверта дезінформація

Комментарии 0

Связаться с нами:

facebookgooglemailodrsstwittervkvk

закрыть

Соц сети