Політика може бути щирою! — один із лозунгів, який свого часу мене обурив, здивував і водночас зацікавив. Якось так складається, що все своє доросле свідоме життя я зв«язував так чи інакше з громадськими організаціями аполітичного напрямку і характеру, і жодного разу не переходив межі. Принцип аполітичності глибоко засів у моїй свідомості…
Сьогодні партійний квиток я розглядаю як інструмент досягнення задач і цілей, поставлених громадськістю.
Будь-яка політична структура повинна мати мету, ідеологію, ідею, цільового „споживача“ (прихильника) та середовище, де вона здійснює свою місію.
У кожної політичної структури повинна бути певна адміністрація — керуючий справами, ведучий кадрового (партійного) обліку, ініціатор та реалізатор. Часто реалізаторами виступають певні „лобістські“ групи — молодіжне крило, жіноче крило, підприємці-прихильники партії тощо.
Фінансування політичної структури повинно відбуватися рівною мірою всіма прихильниками та учасниками партійного руху, тобто членськими внесками. Це важливо для усвідомлення приналежності до політичної ініціативи (ідеї, ідеології, руху тощо).
Процес прийняття рішень політичної структури повинен бути максимально прозорим і зрозумілим для всіх прихильників. Для цього не обов»язково проводити постійні зібрання, достатньо придумати максимально ефективний метод інформування. Важливо, аби зв«язок був зворотнім! Це дозволить відчувати не лише присутність, але і участь.
Депутатство, владні функції повинні виконувати фахівці. Найкраще цю позицію представляємеритократія. Напевно, політичні партії поки до такого не готові. Про це говорить відсутність єдиної позиції у політиків стосовно відкритих списків під час виборів. Цілком очевидно, що сьогоднішній політикум до такого кроку не „доріс“.
Олігархат, володіючи ресурсами, повинен бути учасником політичних справ, проте не безпосереднім, а в якості партнера. Бізнес і влада — це різне. Не варто його поєднувати. Сьогодні політичні партії тісно переплелися з представниками бізнесу, орієнтуючи прийом своїх рішень в першу чергу на інтереси олігархів.
Політичні партії повинні сприятиутворенню громадянського суспільства. Законодавчі ініціативи попередньої влади, практичні кроки влади були орієнтовані на те, щоб у людей не залишилося навіть часу на роздумування на тему розбудови громадянського і демократичного суспільства, занурюючи кожного у проблеми соціального характеру. Із цього потрібно виходити.
В нас здебільшого вжилися лідероцентричні партійні організації. Тобто на перший план виступають лідерські амбіції і певне его, харизма, шарм, а вже решта речей стають другорядними. За такою другорядністю дуже часто політичні кроки і рішення »хоронять" ту чи іншу політичну силу, продовжуючи зневіряти громадян у політиці як явищі...
Чи це все? Ні, і далеко не так. Сьогодні більшість людей розглядають політику як болото, в яке не варто влазити, через неправильний підхід до здійснення політичними представниками функцій політичних структур. І це в даний момент дійсно так. Але ми приходимо до нового етапу в історії.МИ повинні формувати позицію, мету, ідею та ідеологію політичних партій. МИ повинні сприяти розбудові такого суспільства, у якому хотілося б ростити і виховувати дітей. МИ повинні усвідомити, що закон — найвище і найголовніше, що існує в державі. Говорячи МИ я маю на увазіУкраїну, її громадян, в тому числі і політиків та чиновників, всіх воєдино. Бо лише так можна сьогодні зберегти нас як єдиний народ.
А якщо чесно, то всі політичні амбіції повинні бути відхилені політиками на задній план.Об"єднати політичні сили не просто під одне гасло, як це було тимчасово на Майдані, а повністю, можливо і шляхом злиття схожих і однакових за цілями. У світі так живуть, і це реальність.
Новости Украины → Конкуренти Петра Омельченка по 95 округу знищують його передвиборні плакати
Политические статьи → Яким має бути керівник регуляторної служби - погляд підприємців
Новости Политики → Президент призначив прокурора і голову Нацбанку
Новости Украины → Україна в Європі
Новости Спорта → Кримські «Севастополь» і «Таврія» мають дограти сезон на Україні - Суркіс