Полювання на відьм

27 сентября 2014
3816 просмотров Голосов: 0 Автор:Пророк
article5656.jpg

Полювання на відьм.
Нещодавно Україна ратифікувала довгоочікувану, історичну Угоду про асоціацію з ЄС.
Хід країни в Європу повинен був проходити із максимальним використанням позитивних прикладів цивілізованого світу.
Але сталося навпаки. Україна розпочала європейську ходу із використанням ганебних прикладів.
Зупинюся детальніше, що я маю на увазі. В часи смути в ХІV столітті, шукаючи винуватців непевних часів, у Бельгії, на півночі Італії, у Люксембурзі, Нідерландах, Німеччині, Франції та Швейцарії розпочалося полювання на відьм. У Європі та європейських колоніях загинуло десятки тисяч людей. Мільйони зазнали тортур, арештів, допитів та ненависті, почуття вини та страху.
Для виявлення відьм, жінок виловлювали, уповноважені прилюдно їх роздягали, зголювали усе волосся та ретельно оглядали кожен закуток тіла. У знайдену родимку, бородавку або рубець встромляли голку. Якщо підозрювана не відчувала болі і з місця уколу не текла кров, то вона вважалася відьмою та підлягала спалюванню на багатті.
Щось подібне спостерігається в Україні. Маю на увазі «народну люстрацію у сміттєвих баках».
Не знаю у кого виникла така ідея. Але, з часів Майдану у тернопільських приміських поїздах, під кнопками виклику «Міліція», досі красується «Мусор».
Багато із міліціонерів зараз на передовій – із зброєю в руках захищають незалежність України. Вони справжні герої.
Пам’ятаю розповідь поляка, котрий із великим соромом, показував на свої руки, що колись польська поліція оділа у кайдани. Поляк шанує свою державу. А поліція є представником цієї держави.
В українців все навпаки. Багато із них часто вихваляються від численних міліцейських покарань.
Під час гучних сміттєвих акцій одразу появляються представники зомбо-ящиків, щоб розповсюдити новину по всьому світу.
Кому це плюндрування вигідне? Впевнений, що усім, окрім України.
Пам’ятаю, коли я, пророк Мирослав Копак, 28-го січня, цілий день стояв на Руській біля меморіалу жертвам голодомору із плакатом – «Досить плюндрувати!», жодного представника ЗМІ ця подія не зацікавила. Вже цього дня я був переконаний на 100%, що Майдан – це дешеве роздмухування полям’я війни.
Пройшло сім місяців з моменту перемоги Майдану.
Зараз ми ще не можем очухатися від зеленки, ставлення на коліна, тощо.
Але є сили, котрих я б назвав безсиллям, котрим теперішньої біди замало. Вони прагнуть роздмухати вогонь вже кровоточивої війни по всій Україні.
Є такі, котрі і мене встромили б у сміттєвий ящик.
Для мене це було б легким покаранням, бо вдалося пережити більш смертельне.
Закінчу свою розповідь українським та російським віршами.
Про український, під час агітації на виборах до Верхової Ради сьомого скликання, багато виборців казали, що його я сам склав. Це вірш «Пророк». Лють та ненависть викликала його поширення. Порівняно із моїми агітаційними листівками, «Пророк» ліквідовувався моментально.
В річницю 200 – річчя з дня народження Тараса Шевченка мій обов’язок ще раз його нагадати.
ПРОРОК.
Неначе праведних дітей,
Господь, любя отих людей,
Послав на землю їм пророка;
Свою любов благовістить!
Святую правду возвістить!
Неначе наш Дніпро широкий,
Слова його лились, текли
І в серце падали глибоко!
Огнем невидимим пекли
Замерзлі душі. Полюбили
Того пророка, скрізь ходили
За ним і сльози, знай, лили
Навчені люди. І лукаві!
Господнюю святую славу
Розтлили…І чужим богам
Пожерли жертву! Омерзились!
І мужа свята… горе вам!
На стогнах каменем побили.
І праведно господь великий,
Мов на звірей тих лютих, диких,
Кайдани повелів кувать,
Глибокі тюрми покопать,
І, роде лютий і жестокий!
Вомісто кроткого пророка...
Царя вам повелів надать!
Слова «Пророка» Михайла Лермонтова нагадаю російськомовним українцям.
ПРОРОК

С тех пор как вечный судия
Мне дал всеведенье пророка,
В очах людей читаю я
Страницы злобы и порока.

Провозглашать я стал любви
И правды чистые ученья:
В меня все ближние мои
Бросали бешено каменья.

Посыпал пеплом я главу,
Из городов бежал я нищий,
И вот в пустыне я живу,
Как птицы, даром божьей пищи;

Завет предвечного храня,
Мне тварь покорна там земная;
И звезды слушают меня,
Лучами радостно играя.

Когда же через шумный град
Я пробираюсь торопливо,
То старцы детям говорят
С улыбкою самолюбивой:

«Смотрите: вот пример для вас!
Он горд был, не ужился с нами.
Глупец, хотел уверить нас,
Что бог гласит его устами!

Смотрите ж, дети, на него:
Как он угрюм и худ и бледен!
Смотрите, как он наг и беден,
Как презирают все его!»

Пророк: Мирослав Копак
27.09.2014



Похожие статьи:

Политические статьиПутінська тінь сьомого жовтня у Тернополі

Политические статьиВелика пророча благодійність

Политические статьиПророча просьба

Политические статьи"Свободу" вихлюпнув за склепіння Ради гнів пророка

Новости КультурыЗвернення пророка Мирослава Копака з нагоди ювілею Блаженнішого Йосифа Сліпого.

Комментарии 0

Связаться с нами:

facebookgooglemailodrsstwittervkvk

закрыть

Соц сети