Владі Порошенко скоро наступить кінець

30 декабря 2014
9287 просмотров Голосов: 0 Автор:Pavel Nek
article6505.jpg

Помаранчева революція розділила Майдан, відокремивши Тимошенко від Ющенка-Порошенка, після чого вміло відсунула від влади обох. Росія тоді ж домовилася з Європою, давши хороші ціни на газ союзникам і покаравши ними противників (Польща наприклад), звівши до нуля зусилля США.


Але вдарила криза 2008 року, і Брюссель прийшов на уклін до Вашингтону. Маючи колосальний досвід у кризах Вашингтон виявився найбільшим вигодонабувачем, так що питання його випадковості відкрите.

В Україні ж з'явилася ще одна сила — Сім'я, яка посилювалася за рахунок кредитів і вносила розкол уже в стан ПР, протиставляючи олігархів Януковичу. Опозиція в особі Батьківщини була слабка, Порошенко-Ющенко прилаштовувався як міг.

2013 рік. Схоже, сама опозиція була перелякана народною підтримкою і абсолютно не була готова управляти процесом, але в новому Майдані побачили свої шанси всі. Олігархи побачили можливість звалити сім'ю, чим і пояснюються дивацтва Майдану, починаючи з безглуздого розгону студентів. Порошенко — шанс купити собі президентство фінансовими та людськими інвестиціями в Майдан. Батьківщина — взяти владу. США — закінчити розпочате в 2004-му. Європа намагалася триматися осторонь якомога довше, її доля України взагалі мало хвилювала. Росія почала активно роздмухувати істерію, готуючись захищати свої інтереси-інвестиції. Маючи негативний досвід 2004-го, Штати не квапилися фінансувати опозицію, звідси і постійні домовленості.

Лютий виявився переломним. ПР відкрито виступила проти Януковича, і фактично, олігархи домоглися своїх цілей, правда при очевидній умові як мінімум тимчасового відійти в тінь. Ідеальною кандидатурою у владу від них був Порошенко, як би причетний до Майдану. Формально Сім'я повалена, але ігри тривають, адже залишилися зв'язки і ресурси, плюс на кордоні та в Криму з'явилася Росія, а на Майдані з'явилася зброя. Стало страшно, і олігархат усунувся, віддавши владу Батьківщині, її було не шкода.

Ось тільки Батьківщина здала Крим, доповнивши підтримку з боку США вимушеною підтримкою Європи. Могла втримати? Теоретично так, тобто не сама, а шляхом здачі частини націнтересів Штатам і Європі заради їхнього тиску на Росію. Але не здала і отримала підтримку — була підписана правова частина Асоціації, що фактично зняло питання прямої російської агресії на материк. Свою ж позицію з приводу Росії українські олігархи продемонстрували в тому ж лютому, зібравши в Раді, а не в Донецьку або Ростові конституційну більшість депутатів.

Розуміючи, що з Росією дружити вже не вийде, олігархат включився в захист України. Всі бачать Коломойського, але вперто закривають очі на мирне звільнення Південного Сходу, половини Донбасу, Маріуполя та успішний початок літнього наступу.
Влаштувати невелику війну на Донбасі, на жаль, було необхідно — дотувати ряд територій регіону України б не дозволили, а реформи могли спровокувати дійсно масовий і несподіваний соціальний вибух. Багато говорили про дивацтва цієї війни, націленої швидше на виселення людей і знищення нерентабельних підприємств, ніж на якісь політичні цілі. Вони ж, господарі ЗМІ, створили можливості для перемоги їх кандидата в президенти.

І все б нічого, та ось тільки Порошенко, ставши президентом, не збирався повторювати помилок 2004 року і ділитися владою, намагаючись стати ще однією самостійною силою. Можливо, спільна боротьба олігархату проти Батьківщини почалася відразу після підписання 21 березня, от тільки Порошенко вирішив повністю монополізувати владу і створити другу Сім'ю з простою метою — торгувати геополітикою, як це робив Янукович, але враховуючи досвід Майдану, щоб його не допустити. Олігархам, як і США з ЄС, це сподобатися не могло.

Кульмінація повинна була наступити влітку шляхом заміни Яценюка на Гройсмана, і тоді процес монополізації влади був завершений, але план провалився, зате війна Порошенко за владу стала відкритою.
Єдиним мотивом зміни успішного Женевського формату переговорів на Мінський було — відштовхнути США та ЄС і розв'язати руки Росії.

Виключені з процесу переговорів, що втратили доступ до інформації, США і ЄС не могли визначитися з санкціями і подальшим тиском на Путіна. З іншого боку, затягування війни послаблювало олігархів в той час, як сам Порошенко мав доступ до засобів Міністерства оборони. Саме в саботажі літнього наступу полягала основна задача Гелетея — уже з середини літа ЗМІ згадували в звітах про бойові дії практично виключно добровольчі батальйони. Армія деморалізовувалась на очах безглуздим стоянням на кордоні під російськими Градами, що, до речі, теж було на руку Путіну. Почалося дезертирство, а МО, незважаючи на очевидні проблеми з постачанням армії, вперто не використовувало виділені Кабміном ресурси.

Аналогічно Порошенко саботував підписання Асоціації з ЄС, і тільки синхронне голосування змусило його поставити підпис. Такої честі не спромігся і не чекав ніхто, формальна процедура менш пафосна.
Продовження війни, нехай і ціною добробуту українців, так само повинно було негативно позначатися на рейтингу Яценюка, який ставав козлом відпущення. Він не міг проводити соціально болючі реформи, щоб не провокувати бунти і потік добровольців в ополчення Донбасу, але його постійно звинувачували у всіх економічних проблемах. Масла у вогонь додала Гонтарєва.

Не менш «ефективною» була і зовнішня політика Порошенко, що позбавила Україну кредитів і підтримки. І протидія позаблоковому статусу, відсутність якого не давало НАТО можливості постачати зброю на Україну. І знищення патріотизму і віри в країну постійними «світами» і зізнаннями неможливості воювати з Росією незважаючи на літні перемоги.

Ось тільки його ресурсів не вистачило для перемоги на виборах до Верховної Ради, що дало б можливість взяти владу і посадити свого прем'єра. Напевно, причиною поразки були можливості колишньої Партії регіонів, представлених у вигляді Опозиційного блоку, частково Самодопомоги і Радикальної партії, мажоритарниками. Також активізувалися і Європа з США — одні натиснули на Росію введенням третього рівня санкцій, який вони можуть розширити в будь-який момент, а інші опустили ціну на нафту. Фактично, цим Захід вибив з під ніг Порошенко опору у вигляді Росії.

На сьогодні кульмінацією є весілля Євгенії Тимошенко, на якій були присутні і глава МВС, колишній член Батьківщини, а тепер Народного фронту Аваков, медіамагнат Ложкін, і недавній глава Донецької області Тарута. Не менш цікаві події відбулися незадовго до весілля — Україна стала позаблоковою, що дозволить НАТО поставляти зброю, в Мінську Україна взяла ініціативу, змушуючи контрагентів чекати запрошення, і до складу делегації увійшов Медведчук, який успішно провалив всі проекти Путіна на Україну. Головою РНБО з розширеними повноваженнями став Турчинов, теж недавній член Батьківщини, а зараз Народного фронту. Курс змінився позитивно, опустившись на чорному ринку з 23 до 17 гривень. Росія залишила територію Херсонської області. Порошенко проговорився про можливість повернення до Женевського формату. Прийнято рішення про делегування Савченко в ПАРЄ, що глибше втягне Європу в конфлікт на боці України і може бути прецедентом відновлення верховенства світового права над російським, прелюдією повернення Криму. Але головне — Україна відчула сили шантажувати Росію блокадою півострова.

Це досить довгий і приємний список, який можна доповнити антиросійською позицією українських олігархів. Його можна було б назвати перемогою, якби не декілька «але». Порошенко не домігся, а може і не домагався відновлення Женевського формату, погодившись лише на Алматинский, який розділяє союзників України, США та ЄС, але це вже більш прийнятний варіант у порівнянні з Мінськом. А також діяльність Капліна, що намагається підняти профспілки проти Яценюка, чому Арсеній Петрович протиставив зниження соціального внеску з 41% до 16%, що підвищить реальні доходи в першу чергу бюджетників.

Якщо судити по відверто брехливій прес конференції Порошенко, який намагався привласнити собі чужі заслуги, час президента, а значить і війна на Донбасі, добігає кінця. Олігархам для виживання необхідні фінанси, отримати які вони зможуть тільки у Яценюка, який вміє домовлятися з МВФ, так що з королем гори, схоже, теж визначилися.

Найбільш імовірно, що візит Ложкіна закінчиться зміною настроїв у ЗМІ в сторону обілення сірого кардинала Тимошенко, частково Партії регіонів і головне — донецької «вати», а заодно і супровід реформ Яценюка. Найближчими ж цілями Батьківщини + НФ будуть повернення до Женевського формату, звільнення Савченко і припинення війни на Донбасі в обмін на постачання Криму.

ukrop-ua.net

Похожие статьи:

ОбществоПетр Порошенко - жизнь по ту сторону маски

Новости ПолитикиВіктор Пєлєвін про ситуацію в Україні

ПроисшествияАктивіста Булатова катували всі вісім днів - Порошенко

Новости УкраиныМіліція відкрила кримінальне провадження у зв'язку з незаконним позбавленням волі Булатова

Новости ПолитикиС Украины запретили выпускать активистов Гриценко и Булатова

Комментарии 0

Связаться с нами:

facebookgooglemailodrsstwittervkvk

закрыть

Соц сети