Зречення миру Петром Порошенком

12 июля 2014
4172 просмотра Голосов: 0 Автор:Пророк
article5243.jpg

Зречення миру Петром Порошенком.
Наблизилось велике християнське свято – день Славних всехвальних першоверховних  апостолів Петра та Павла.
Для сьогоднішнього дня, доречне повчання Ісуса Христа апостолу Петру: «Ісус же мовив до нього:»Істино кажу тобі: Цієї ще ночі, перше, ніж заспіває півень, ти тричі мене відречешся.» Аж тут одна служниця підійшла до нього й каже: « І ти був з Ісусом Галилеєм.» Але той перед усіма відрікся і заявив:»Не знаю, що таке говориш.» І Петро згадав те слово, що Ісус сказав був:»Раніше, ніж півень заспіває, ти тричі зречешся мене.» І вийшовши звідтіль, заплакав гірко.» (Матея 26; 34, 69, 70, 75).
Ці придчі, як ніколи раніше, актуальні для сьогоднішнього дня. Бо маємо свого Петра – Президента України, Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, котрий 7-го червня  присягав  на Пересопницькій Єванглії. На жаль, йому теж довелося тричі зректися основ Святого Письма- миру.
Перше зречення сталося  1–го грудня 2013 року. Цього дня Петро Олексійович прийшов на Банкову, щоб спробувати себе у новій якості — керманича. Тоді авто було ще не його. Для їзди на ньому було два важелі: газу та гальм. Важіль газу означав війну, а гальм – мир. 1-го грудня пан Петро, ризикуючи своїм життям та здоров’ям перед розлюченими мітингувальниками взяв весь їх гнів на себе – натиснувши на гальма, вставши перед бульдозером. На диво, ворохобники послухалися стажера – керманича не запідозрюючи, що через шість місяців сподобане ним авто стане його власністю. Мабуть, Янукович випив не одну чарку за  здоров’я, спасителя, що зберіг від штурму Президентський палац та його життя.  
Для чого так вчинив пан Порошенко?
Він знав, що 1-го грудня був реальний шанс взяти Януковича зненацька, в час його найбільшого спантеличення і вагання, піком політичної турбулентності. Це була найсприятливіша мить, щоб здійснити реальний  переворот. Бо неможливо вийти у безпечну гавань не ризикуючи при цьому власною головою. Цілком очевидно, що 1 грудня, при умові силового сценарію, кількість жертв та наслідків з революції була б значно меншою. При цьому, хід української історії був би інакшим, більш сприятливішим. Тільки, постає питання для кого?  Кому такий сценарій подій був би вигідний?
Зрозуміло, що його давній конкурентці – Юлії Тимошенко.  
Пан Порошенко був при владі і знав, що після цих подій, діючий Президент згуртує та об’єднає біля себе людей, розробить реалізаційний план, змоделює ситуацію. Можливо налаштує якусь підлу пастку. Ну і нехай. Все це буде «доробком» Юлі.  Де двоє б’ються завжди перемагає третій.
Друге зречення відбулося після 1-го грудня. Тоді, Петро Олексійович, не вагаючись кермує сподобаним авто, щосили натискаючи на газ.  Для цього у нього був свій приватний рупор – 5 канал. Часу було достатньо, щоб поміняти важелі, зважаючи на пророцтво Святого Письма про поразку та поганий знак з голубами миру із Петрової столиці – Ватикану. Але  керманич вперто тримає   важіль газу до кінця.
І ось наступає момент, що дає пану Порошенку отримати авто у власність, правда ненадовго, але з перспективою на роки. Проте він скромно відмовляється від обтяжливої та заманливої пропозиції. Посаду керманича отримує О.Турчинов. Оскільки, останній член «Батьківщини», то увесь народний гнів  від смертельної пастки налаштованої Януковичем,  падає на тендітні плечі Юлії Тимошенко. Проте, рейтинг Петра Олексійовича досягає свого піку. Народ обирає його Президентом України у першому турі, надіючись на рішучі дії.   
Проте, на здивування виборців, новообраний керманич розпочинає рух авто з натискання важеля гальм. В результаті 10-ти денної миротворчої акції Україна втратила 27 своїх захисників.
Третє зречення відбулося 1-го липня 2014 року. Потрібно було негайно міняти важелі. Це було для Президента важке та непопулярне рішення про відновлення АТО. Головнокомандувач вагався прийняти це грішне рішення. Однак, іншого виходу, щоб вибратись із смертельної пастки у нього не було. Ще напередодні у публікації :»Злий жарт Президента – «миротворця», я звертав увагу, що відновлення АТО, це є Знак Божий. За наші гріхи: ігнорування Слова Божого, Заповіту Блаженнішого Йосифа Сліпого, розбрат серед християн, зокрема православних, Господь позбавив Україну своєї Благодаті. Всевишній  вирішив випробувати Україну  на стійкість та незламність війною.
Першому та єдиному, хто  б зміг прийняти на себе цей смертельний виклик став Петро Олексійович. Він, так як Ісус Христос, котрий взяв на себе усі гріхи  людства, пішовши на розп’яття, так саме вчинив наш Президент, взявши усі наші українські гріхи на себе.
І перемога не забарилася. 5-го липня сили АТО визволили Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку та Константинівку. Звісно, такі вагомі  військові  досягнення  України стали неприємним сюрпризом для Росії. Тому, цей день мав стати  найбільш імовірним днем безпосередньої військової агресії Росії проти України. Але Милосердному та Всемогучому Божому Провидінню сподобалося інакше. Господь уміло використав православну церковну єдність в інтересах  України, зранку 5-го липня забравши до себе митрополита Київського і всієї України, Героя України за Януковича, Володимира. Тому, розпочинати війну проти своїх православних одновірців, замість того, щоб старшому брату відправитись на похорони свого молодшого брата було б м’яко кажучи, недоречно. Таким чином, Всевишній вгамував пік розлюченості агресора.
Ось де найкраща нагода Президенту України здійснити свою миротворчу місію, бо ліпшої нам Господь не дасть. Він мав би проявити свою ініціативу, звернутися до Януковича, як одновірця, нехай організовує похорони свого Героя, де разом із Святішим Патріархом Московським  і всієї Русі Кирилом, членами Священного Синоду, увійдуть високопоставлені особи Російської Федерації. Верховний Головнокомандуючий Збройних Сил України повинен би був оголосити всеукраїнську жалобу, перимир’я під час жалобних подій та безпечний коридор для в’їзду та виїзду високих гостей. Все це мало відбуватися з умовою, що після похорону усопшого, високі гості, повертаючись додому, заберуть своїх бойовиків із Луганської та Донецької областей. Так як квочка виводить своїх курчат, так і гості із Росії мали б вивести та забрати із собою своїх  непрошених, войовничих гостей з України.
Це не є плід моєї фантазії. Уже 5-го червня із співчуттям звернувся Президент Росії В.В.Путін, пізніше Голова Уряду Росії Д.А.Медведєв та інші високопоставлені особи.
Як поступив наш Президент?
Зразу, у суботу, відвідав усопшого, щоб спекатися нагоди реального здійснення миротворчої акції і більше, щоб ніхто не чіпався за неї, коли вона минеться.
Поховали Блаженнішого Володимира під канонади  пострілів та вибухів, здійснення гріху вбивства православних.  
У своїй більшості народ України – християни. А Ісус Христос смертю смерть подолав. І ми також, на превеликий жаль, смертю долаєм  агресора. Іншого виходу у нас немає. Тому, ми, як християни зобов’язані наслідувати приклад Спасителя. Переконаний, що тільки таким чином ми переможемо – збережем Україну.
Перед нами свято Славних і всехвальних першоверховних апостолів Петра та Павла. Звернімося до Них спільною гарячою молитвою, щоб Вони зіслали нашій багатостраждальній вітчизні злагоду та мир. Бо своїми устами  апостол Павло завзиває нас:» Сам же Господь миру нехай дасть вам мир завжди й усяким робом. Господь з усіма вами!» (ІІ до Солунян 3,16)
Благословення Господнє на Вас.
 
                     Пророк:  Мирослав Копак
12.07.2014 р.

 

Похожие статьи:

Новости Политики​Политолог спрогнозировал первые действия будущего Президента

Выборы​Порошенко: Я готовий до дебатів, але не у форматі комерційного шоу

Выборы​В теледебатах вирішили прийняти участь всі кандидати в президенти України

Новости Политики​У проекті змін до Конституції у президента менше повноважень, а більше у Ради та Кабміну

Новости Политики​Симоненко більше не бере участь в президентській гонці

Комментарии 0

Связаться с нами:

facebookgooglemailodrsstwittervkvk

закрыть

Соц сети