Володимир Гройсман: тарифне збільшення є вимушеним кроком

2 июля 2014
3012 просмотров Голосов: 0 Автор:Pavel Nek
article5200.jpg

«Україна Комунальна» публікує довгоочікуване для наших читачів інтерв'ю з новопризначеним Віце-прем'єром, який за сумісництвом є Міністром регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ,Володимиром Гройсманом

 

— Кримська криза є підставою для безлічі припущень і домислів. Існує думка, що півострів необхідно «відрізати» від джерел ресурсо — та водопостачання. Чи підтримуєте Ви цю точку зору? Чи пов'язані відключення електроенергії в деяких населених пунктах Криму, що відбулися 23 березня, з початком обмеження поставок?
 
Ми всі розуміємо, що ситуація в Криму, який є тимчасово окупованою територією, вкрай непроста. Але ми також розуміємо, що в Криму живуть громадяни України, наші співвітчизники, будь-які права яких не повинні порушуватись, перш за все, це право недискримінаційного доступу до енергії та ресурсів. Відключення електроенергії, які відбулися минулої неділі, носили виключно технічний характер, і ніяких рішень по обмеженню або припиненню поставок ресурсів у Крим урядом не приймалося, і не обговорювалося.
 
— Які плани уряду і пропозиції щодо подальшого забезпечення півостріва енергію та водою? Які підходи до вирішення цієї проблеми обговорюються?
 
Відповіді на це питання будуть знайдені під час подальшого розгляду та прийняття в парламенті закону, яким регламентується порядок і положення про діяльність на окупованій території («У.К.» — законопроект №4473-1 «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України», прийнятий ВР за основу). Зараз ми напрацьовуємо різні підходи, пов'язані в тому числі і з подальшим енергопостачанням і ресурсозабезпеченням Криму, а також розглядаємо, як буде діяти механізм взаєморозрахунків. Всі ці схеми після прийняття відповідного закону будуть регулюватися постановою Кабінету Міністрів.

— Чи очікує жителів Криму збільшення вартості ресурсів?

Тільки лише тому, що їх споживають саме жителі Криму, — ні.
 
— В якому випадку тоді може бути прийняте рішення про збільшення тарифів на енерго — і водопостачання для населення півострова?
 
Тарифи на комунальні послуги в подальшому будуть змінюватися, і це торкнеться всіх регіонів країни, не тільки Криму. Але моя позиція як Міністра полягає в тому, що ніяких політичних так званих «санкцій» по відношенню до кримчан бути не може в принципі. Це наші громадяни, які опинилися в складних умовах. Тому з нашого боку погіршувати їхнє становище було б безвідповідально. Громадяни не винні в тому, що вони піддалися агресії. А що стосується механізмів реалізації та стратегії подальшої тарифної політики в цілому, то тут є ряд технічних питань, над якими уряд вже працює.
 
— Законопроектом про забезпечення прав громадян на окупованій території передбачається ввести мораторій на ведення господарської діяльності, в тому числі, мова йде і про заборону ліцензованої діяльності. Кримські водо — і теплопостачальні підприємства — ліцензіати обох національних регуляторів. Чи буде прийнята така заборона, і як тоді буде забезпечуватися робота галузі в окупованій автономії?
 
Думаю, що така норма прийнята не буде. Приймаючи рішення, які дозволяють врегулювати кримську ситуацію, необхідно виходити з того, про що я вже сказав на самому початку бесіди, а саме: кримчани — громадяни України. Сьогодні в уряді ще не вироблений єдиний підхід до вирішення цієї проблеми, розглядаються різні пропозиції, але я не чув жодної агресивної позиції, яка б стосувалася енергетичної і ресурсної блокади автономії. Рішення по Криму колегіально приймаються урядом і парламентом. Особисто для мене важливо, щоб через них жодна людина не постраждала. І цей принцип я буду закладати у всі рішення, які будуть затверджуватися відповідними відомствами. Якщо я буду розуміти, що будь-які ініціативи можуть зашкодити громадянам на окупованій території, я буду публічно на них реагувати.
 
— У парламенті розглядається проект закону, яким пропонується направити близько 1,2 мільярдів гривень, передбачених для фінансування галузі, на витрати української армії. Бюджет ЖКГ і так є дефіцитним, але очевидно, що з прийняттям такого закону, коштів на дотування галузі в казні не буде. Як планується тоді фінансувати галузь ЖКГ у поточному році?
 
Потрібно розуміти, що реальна фінансова ситуація, що склалася на сьогодні, свідчить про те, що державна скарбниця була розграбована. Тобто, у державному бюджеті відсутні кошти не тому, що українська економіка їх не згенерувала, а тому що їх просто вкрали. Хто і скільки вкрав? На це питання повинні дати відповідь відповідні правоохоронні відомства. Важливо розуміти, що бюджет переглядається не тому, що це примха українського уряду чи парламенту, а тому, що це — життєва необхідність. Зараз мова йде, в першу чергу, про те, як збалансувати держскарбницю і забезпечити фінансування поточних статей витрат. Поки ми змушені тимчасово перерозподіляти ресурси, які були спочатку закладені на реалізацію різних програм, у тому числі й ті, що стосуються асигнувань галузі ЖКГ. І ці рішення торкнуться фінансування галузі в цьому році. Як буде дотуватися ЖКГ у 2015 році — поки сказати важко.
— І все ж, як перерозподіл бюджетних ресурсів позначиться на фінансуванні галузі? Який обсяг дотацій може бути направлений у ЖКГ?
 
Давайте розглянемо, як виглядає наразі існуюча система. Протягом 23 років до реалізації заявлялися різні загальнодержавні галузеві програми. Для цього щорічно виділялися і спрямовувалися сотні мільярдів бюджетних гривень. Втім, запланований результат так і не був досягнутий. Це означає, що та система, яка існувала до цих пір, себе не виправдала. Зараз бюджетного ресурсу немає. Після стабілізації витрат та доходів державного бюджету, за результатами першого півріччя ми зрозуміємо, яким ресурсом в дійсності ми маємо, і ці кошти будуть одразу ж передані на місця для реалізації інфраструктурних проектів з урахуванням системи справедливого розподілу і умов співфінансування. 
 
— Якими будуть основні критерії такого розподілу коштів?
 
Насамперед, фінансування буде розподілятися за типом проблем. Наприклад, умовно, 200 мільйонів гривень, передбачених у державному бюджеті на модернізацію ліфтового господарства, будуть розділені на кількість ліфтів в країні і направлені в регіони, де вони будуть використовуватися на умовах співфінансування з місцевими бюджетами. Підходи до децентралізації галузі будуть застосовуватися з урахуванням європейської практики, яка вже пройшла апробацію і довела свою ефективність. Висновки з зарубіжного досвіду можна зробити наступні: як тільки кошти будуть передані «зверху — вниз», ми відразу підвищимо ефект від реалізації галузевих програм на 30 відсотків.
 
— Тим не менш, поки децентралізація ще не здійснена, Мінрегіон є головним розпорядником коштів. Які ще ключові статті галузевих витрат обов'язково будуть фінансуватися в поточному році? Чи виплачуватиметься підприємствам тарифна різниця, наприклад?
 
Уряд зараз працює над пошуком фінансових джерел для виплати заборгованостей по компенсації різниці в тарифах, зокрема, вивчається питання, який ресурс ми можемо мобілізувати для цього. Безумовно, це питання буде вирішуватися на рівні держави, оскільки держава створила цю проблему.
 
— Яке це може бути джерело фінансування?
 
В уряді розглядається кілька конкретних варіантів, про які я поки не можу говорити, бо це буде не моє одноособове рішення, а результат роботи всього уряду. Але з упевненістю можу сказати, що ця проблема буде вирішена в поточному році.
 
— Які ще напрямки розвитку будуть однозначно фінансуватися в 2014 році?
 
У мене була зустріч з представниками Світового Банку, з якими ми обговорювали реалізацію низки досить ефективних програм сумарною вартістю близько 3 мільярдів гривень. Це, перш за все, проект «Розвиток міської інфраструктури» і його компонентні складові. Проекти у сфері теплоенергетики оцінюються на суму 382 мільйони гривень, і вже зараз 10 теплокомуненерго заявили про готовність реалізовувати енергоефективні програми. Умови такого фінансування — «довгі» кредити, з оптимальним для галузі рівнем процентних ставок. Окрім того, наразі уряд веде переговори з Міжнародним валютним фондом про виділення Україні позики. Як тільки домовленості з МВФ будуть досягнуті, це стане відправною точкою для подальшого фінансового благополуччя країни в цілому, і галузі зокрема. Я вважаю, що найголовнішим завданням уряду в поточному році є стабілізація економічної ситуації і прийняття ряду може непопулярних, але антикризових заходів.
 
— Повертаючись до запитання про децентралізацію, наслідком якої стане посилення повноважень органів місцевої влади. Як захистити галузь від надмірної «політизації» на місцях? Які функції з контролю будуть збережені за Мінрегіоном?
 
Контроль не повинен виходити з боку профільного Міністерства. Відомство буде займатися виробленням правил і норм, що регулюють роботу того чи іншого сегмента галузі. Тобто, — здійснювати політику, позначати загальнодержавні пріоритети розвитку. У нас дуже централізована країна. І це не мої слова. Подивіться на досвід європейських країн — там кожна територіальна громада заробляє гроші, і надалі реінвестує їх в ті напрямки, які вважає пріоритетними. Я вважаю, що подальша централізація держави призведе лише до посилення корупції. Тому основне завдання Міністерства — децентралізація влади, реформа місцевого самоврядування, формування самодостатніх громад, які зможуть заробляти кошти на свій розвиток. 
 Крім того, відомству також необхідно чітко сформулювати принципи державної регіональної політики, якої сьогодні в Україні взагалі немає. У регіональних стратегіях розвитку повинні бути чітко прописані функції держави, цілі, які ми ставимо перед собою з урахуванням проблематики, специфіки та економічного потенціалу кожного регіону. Також необхідно сформувати виконавчі комітети на рівні областей і районів, а за облдержадміністраціями зберегти функції контролю за виконанням законодавства. При цьому ОДА повинні координувати роботу представництв центральних органів виконавчої влади на територіях. У планах — формування і реалізація прозорої та відкритої роботи Рахункової Палати, яка повинна контролювати цільове використання бюджетних коштів на місцях, а також удосконалення законодавчої бази у сфері держзакупівель в частині виведення їх «з тіні». Очевидно, що, якщо система продовжить функціонувати по-старому, ми ніколи не напрацюємося для того, щоб Україна стала благополучною країною.
 
— У зв'язку з цим чи вважаєте ви, що у подальшому таке відомство як Мінрегіон має бути розформовано?
 
Коли будуть повністю налагоджені механізми роботи галузі ЖКГ, профільне Міністерство варто скасувати за непотрібністю. Те ж стосується і будівельної галузі. Коли правила та регуляторні процедури вже будуть сформовані та апробовані, вносити до них зміни можуть парламентарії і уряд. Для цього державі не потрібно містити окреме відомство. Але, роль Міністерства регіональної політики дуже важлива, оскільки в цій сфері існує безліч питань, що постійно вимагають участі і компетентних рішень. Розвиток регіонів — це живий процес, який потребує регулювання. Наприклад, відомство повинно бути посередником в питаннях міжрегіонального співробітництва, виконувати об'єднуючу функцію.
 
— Якими будуть первинні кроки щодо децентралізації влади?
 
Перше, що потрібно зробити — кардинально змінити нинішню корупційну систему роботи Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК). І в цьому напрямку ми вже почали працювати. Зокрема, ми підготували законопроект, яким функції по здачі об'єктів в експлуатацію із збереженням декларативного принципу, а також принципу «мовчазної згоди», будуть передані органам місцевого самоврядування, оскільки саме функцією цих органів є планування та розвиток територій. А ось функція ДАБК як центрального органу буде полягати в здійсненні контролю за їх діями і за якістю будівництва. Зараз цей документ візується в Кабміні і найближчим часом буде зареєстрований у парламенті. Після того, як він буде прийнятий у Раді, потрібно три місяці для того, щоб реалізувати положення і норми цього закону.
 
По-друге, на одному з найближчих засідань урядом буде прийнята Концепція реформи місцевого самоврядування, якою передбачаються створення виконавчих районних і обласних рад, закладається принцип субсидіарності. У цей документ також будуть інтегровані основні положення Європейської хартії про місцеве самоврядування, які чітко визначають, що повноваження та фінансові ресурси повинні передаватися «униз», — на місця. Це та база, на підставі якої буде розроблятися надалі українське законодавство, яке стосується органів місцевого самоврядування.
 
Більш того, ми розробили ще два проекти законів, які також плануємо незабаром представити на розгляд Кабміну. Перша ініціатива визначає порядок і процедуру добровільного об'єднання територіальних громад, що дозволить, наприклад, двом невеликим селам консолідуватися, отримати власний бюджет, і вже самостійно управляти своєю територією. Другий документ регламентує положення про співпрацю між територіальними громадами. Планується, що на підставі його норм, громади зможуть мобілізувати свої фінансові ресурси для вирішення спільних проблем. 
Ось це і є три знакові ініціативи, які відкриють шлях до реформи місцевого самоврядування. Ми розуміємо, що це тільки перший етап нашої роботи. У процесі подальшого реформування потрібно вносити зміни до Конституції і Бюджетного Кодексу. 
 
Також ми сформували чотири робочих групи, які об'єднують громадськість, експертів та учасників всіх сегментів галузі. Групи працюють у сферах регіональної політики та місцевого самоврядування, ЖКГ, будівельної галузі, а також займаються розробкою пропозицій для Кабміну з надання адміністративних послуг і розробці концепції е-government.
 
— В які терміни планується здійснити названі вами плани щодо децентралізації?
 
У 2014 році ми повинні розробити зміни до законодавства і нормативно-правову базу, а також затвердити їх. З 2015 року має почати роботу нова децентралізована система. І я не бачу жодних об'єктивних причин, які б завадили це реалізувати.
 
— Повернемося до тарифної політики. Український уряд вже зробив заяву про підвищення вартості тарифів на природний газ для населення з 1 травня. Як держава планує захищати інтереси споживачів? Які компенсаторні механізми будуть для цього задіяні?
 
Тарифне зростання — це вимушений крок, і ми як громадяни повинні з розумінням до цього ставитися. Також очевидно, що тарифи на комунальні послуги повинні бути економічно обгрунтовані, і вже давно пора було розірвати це «зачароване коло» перехресного субсидування та взаємозаліків. Що стосується соціального захисту, — держава буде оберігати від посилення фінансової навантаження тих громадян, рівень доходів яких не дозволяє їм оплачувати послуги ЖКГ за окупатися витрати виробників і постачальників тарифами. Можливо буде переглянутий поріг призначення субсидій для працевлаштованих категорій громадян у бік пониження. Планується також диференціювати тарифи за обсягами споживання на всі комунальні послуги. Підвищення їх вартості ніяк не відіб'ється на пенсіонерів і малозабезпечених громадян. Тобто, вони раніше не будуть платити більше 10 відсотків (для непрацюючих) і 15 відсотків (для працюючих) свого сукупного доходу за послуги ЖКГ. У теж час, у держави збільшиться навантаження на бюджет, так як сума виплат субсидій з зростанням тарифів зросте. Держава має передбачити для цього кошти. І ми зараз над цим працюємо.
 
— Чи можна говорити про те, що збільшення обсягу виплат субсидій — тимчасовий захід?
 
Ні, цей механізм буде працювати і надалі, однак умови нарахування субсидій будуть змінюватися пропорційно зміні рівня доходів населення. Але очевидно вже сьогодні, що більше 15 відсотків свого доходу ніхто не заплатить, який би тариф не був встановлений. Крім того, ми будемо пропонувати ряд заходів щодо спрощення самої процедури субсидування. Мова йде про збільшення термінів призначення субсидій з 2 до 4 місяців, що дозволить уникнути черг. Також планується запровадити декларативний принцип отримання пільг на оплату послуг ЖКГ. Для цього громадянину буде достатньо подати відповідну заяву та декларацію, а органи соціального захисту самостійно перевіряють і підтверджують право на субсидію. Це необхідно для того, щоб громадяни не ходили по різних інстанціях, адже бюрократія відбирає їх час. Крім того, побутовим споживачам потрібно дозволити провести реструктуризацію своїх заборгованостей за послуги ЖКГ.
 
— Якою буде кадрова політика Міністерства?
 
Штат Міністерства вже скорочено на 20 відсотків, і він буде скорочуватися і надалі. Я не вважаю за потрібне когось звільняти: коли люди, з якими ти працюєш, не сповідують твоїх принципів, вони самі будуть виходити із системи. Я маю намір працювати з професіоналами, які готові служити справі і людям.
 
— Чи будуть у Міністерстві працювати люди, які були частиною вашої вінницької команди? Чим вони будуть займатися?
 
Так, я думаю, це будуть IT-фахівці, а також вінницькі експерти з питань житлової політики. Поки, мабуть, все.
 
Марія Цатурян та Олена Бульбас

Похожие статьи:

Новости КиеваРаду пікетують 500 осіб - вимагають люстрації та доступу до інформації про кадрові призначення

Комментарии 0

Связаться с нами:

facebookgooglemailodrsstwittervkvk

закрыть

Соц сети