​Київський міський автомотоклуб, запрошує всіх на акцію «Україна єдина»

24 июня 2015
2905 просмотров Голосов: 0 Автор:Pavel Nek
article9317.jpg

Київський міський автомотоклуб (КМАМК), запрошує всіх киян і гостей столиці на спортивно-презентаційну акцію «Україна єдина», яка відбудеться 28 червня 2015 року і включатиме Презентацію та освячення пам’ятного знака до річниці Конотопської битви, презентацію команд кільцевих гонок, ралі, позашляхових змагань, дрифту та стантрайдингу, показові виступи спортсменів, зони розваг для дітей та молоді.

Місце розташування на вулиці Хрещатик від вул. Богдана Хмельницького до вул. Прорізної.

Програма:

10:00 – збір учасників, розміщення за вказівками маршалів

10:15 – Тренувальні та кваліфікаційні заїзди Кубка Києва зі слалому

14.00 – Урочисте відкриття. Слово гостей та партнерів

Презентація та освячення пам’ятного знака до річниці Конотопської битви

Виступ Оркестру Збройних сил України

10:00-21.00 — виставка автоспортивної техніки, конкурси для глядачів, музичний супровід (колективи та DJ)

17:00 – 19:00 Фінальні заїзди на Кубок Києва зі слалому, загальний залік, жіночий залік, залік електромобілів

17:00 – 20:00 В перервах між заїздами Кубка Києва зі слалому будуть проводитися демонстраційні заїзди першого вітчизняного спортивного автомобіля для позашляхових змагань – «Вепр», демонстраційні заїзди команд з картингу, кільця, ралі, виступи мото-фристайлерів, демонстраційні заїзди дрифтерів

20:00 – Нагородження переможців змагань Кубка Києва зі слалому

Готельний комплекс «Шале Фільварок» нагородить переможців відпочинком на уїк-енд у Славському Львівської області

21:00 Закриття акції

Прес-конференція:«Відкриття Пам’ятного знаку на честь річниці Конотопської битви 1659 р.»

Учасники: Сергій Малик – президент Київського міського автомотоклубу, кандидат психологічних наук, чемпіон України з кільцевих автоперегонів, багаторазовий рекордсмен України; Василь Яблонський – кандидат історичних наук, доцент, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень; Андрій Бульвінський – кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту Всесвітньої історії НАН України.

Напередодні 356-ої річниці Конотопської битви реалії сьогодення змушують нас згадати про події того періоду, адже виникає дуже багато паралелей. Після смерті Богдана Хмельницького в Україні почалося внутрішнє протистояння, як це було під час Революції Гідності в 2013-2014 рр. Поруч з цим Москва почала порушувати Переяславські угоди, хоча з моменту їх укладення пройшло лише декілька років (для порушення Будапештського меморандуму, керівникам Росії знадобилось 20 років). Скориставшись внутрішнім конфліктом в Україні уряд Московії перейшов до збройного вторгнення. З'єднавшись з ворогами наступника Б. Хмельницького, Івана Виговського, армія Григорія Ромодановського захопила низку українських міст, зокрема Миргород, Лубни та Пирятин, і вирізала не тільки прихильників Виговського, але й грабувала мирне населення. Знов ж таки проглядаються чіткі паралелі з діями Стрелкова, Безлера, Можаева (козак Бабай) та ін. Згодом, розуміючи, що сил Г. Ромодановського явно недостатньо, до України була направлена велика (за оцінкою окремих істориків 150 тисячна) армія, на чолі з Олексієм Трубецьким. Як і у кінці серпня 2014 р., військові регулярної армії Росії з оснащенням та технікою, увійшли до України, адже сили, направлені до цього не могли втримати ситуацію.

У середині квітня московські війська підійшли до Конотопа, а 21 квітня почався обстріл міста. Велика московська армія вирішила захопити Конотоп перед тим, як просуватися далі вглиб України. Перший штурм був невдалий. Протягом довгого часу — від середини квітня до кінця червня — захисники Конотопа затримували біля стін міста величезну московську армію. Очолював оборону ніжинський полковник Григорій Гуляницький. Чим не аналогія з Донецьким аеропортом, який на 242 дні затримав армію супротивника.

Затримка Московської армії надала І. Виговському змогу організувати свою власну армію. Крім того, розуміння загрози, яку несла в собі Московська армія для всіх країн регіону, сприяло отриманню допомоги від Польщі та Криму. До козаків Виговського приєдналися добровольчі кінні загони Речі Посполитої Потоцького, Яблоновського та піхота Лончинського. Також до армії Виговського приєднався білоруський шляхтич Мстиславського воєводства Богдан Дубяга і нечисленні загони сербських, німецьких та молдавських найманців. Було досягнуто домовленості з КримськимХаном Мухамедом-Ґіреєм IV про допомогу. Він особисто з'явився на початку червня на чолі 30-тисячного війська. Всі сторони дали взаємну присягу на вірність у бою, а наслідком скоординованих дій став розгром Московського війська та перспективи взяття Москви. Проте напад Івана Сірка на Крим врятував Москву від захоплення, адже татари були змушені відмовитись від планів походу на Москву і повернулись в Крим. Можливо, якби тоді татаро-українсько-польське військо взяло Москву, Росія помінялася би так, як це зробила Швеція після поразки Карла ХII або Німеччина після поразки Гітлера. Втративши імперських амбіцій ці країни переорієнтували свої стратегії у економічні площини та стали світовими економічними лідерами. А так в обличчі Росії ми маємо суттєву загрозу на глобальному рівні та країну, економіка якої стрімко іде в низ.

На згадку про вагому перемогу, здобуту 28 червня 1659 р. військом народів Східної Європи, які об’єдналися проти спільного ворога, ставиться Пам’ятний знак.

Комментарии 0

Связаться с нами:

facebookgooglemailodrsstwittervkvk

закрыть

Соц сети