Хрещення Господнє.Історія християнського свята 19 січня

18 января 2019
1662 просмотра Голосов: 0 Автор:Orest Novak
article18157.jpg

19 січня всі православні християни відзначають одне зі своїх найважливіших свят — Хрещення Господнє. День, коли Ісуса Христа практично «офіційно» оголосили посланником і сином Божим.

Тому не дивно, що ця подія проходила мало не з самого зародження християнства, на відміну від деяких інших двунадесятих свят. Втім, традиції Хрещення неодноразово змінювалися протягом історії.

Всі три основних синоптичних Євангелія — ​​від Марка, Луки та Матвія, в цьому плані одностайні — Ісус Христос прийняв хрещення від Івана Хрестителя, а в цей момент на них з Небес спустився білий голуб і глас Божий заявив, що «Ісус — син його коханий і в ньому його благословення». А в Євангеліє від Івана, яке вважається менш канонічним, про голуба згадується виключно в метафоричному сенсі — мовляв, Святий Дух зійшов, звичайно, але не настільки демонстративно. І про це оголосив Іоанн Хреститель прилюдно. Проблема в тому, що шанс особисто споглядати все це  був саме у євангеліста Іоанна, який на той момент ходив від Івана Хрестителя в учнях.

Звичайно ж місце такої важливої християнської події не могло залишитися поза увагою. Ось тільки початкова локація Віфанії Зайорданської із століття в століття мігрувала, як по берегах, так і навколо міста Єрихон. А якщо врахувати, що річка Йордан за стільки-то років давно змінила своє русло, то тепер місце першого хрещення знаходиться десь на суші. Так що, чесно кажучи, християни досі не можуть визначитися, де саме відбулося Хрещення Господнє.

Те, що вода, яка використовується при хрещенні, набувала незвичайні властивості, стверджували ще ранні християни. Так що цей момент пройшов через всю історію практично без змін. А ось з водохресними купаннями все було трохи інакше.

Так, початкова традиція мала на увазі занурення в воду, але це ж Близький Схід, де і взимку температура води рідко нижче 15 градусів опускається. А чим північніше — тим холодніше. Тому в наших широтах вже доводилося прорубувати ополонки для хрещення. І максимум — занурювати в них руки і символічно омивати чоло.

Традиція «пірнати в ополонку з головою» — сучасна. Причому — переважно російська. Але до революції 1917 року, ніхто навіть не думав занурюватися в воду повністю. Так, ходили хресними ходами, причому масштабними. Так, влаштовували церемоніальні марші, навіть імператорська сім'я в цій справі брала участь. Але ніхто не купався. Саме тому дана традиція і не вважається обов'язковою.

 

Похожие статьи:

СкандалІсторія Андрія Слюсарчука набула нових резонансів

Политические статьиМи збудуємо разом нову Україну

ОбществоХвилинка історії: Україна 1648 року

ОбществоСторінками історії. Невідомий Степан Бандера

Образование и наукаІсторія об'єднання України в одній Інфографіці

Комментарии 0

Связаться с нами:

facebookgooglemailodrsstwittervkvk

закрыть

Соц сети