Ярослав Гадзало розповів про перспективи сільського господарства та важливість розвитку української аграрної науки

30 июля 2019
208 просмотров Голосов: 0 Автор:Pavel Nek
article18789.jpg

Українське сільське господарство і аграрний сектор завжди були одним з ключових напрямів, які забезпечують економічний розвиток нашої країни. На сьогоднішній день в АПК все більше відчувається  вплив інноваційних технологій, що дозволяє  збільшити його ефективність, та адаптувати до сучасної  економічної, соціальної та політичної ситуації. Проте на шляху його розвитку знаходиться і маса серйозних викликів, які не можливо вирішити без системного наукового підходу.

В Україні науковим забезпеченням розвитку галузей агропромислового комплексу займається Національна академія аграрних наук. Про розвиток, особливості, досягнення та проблеми української аграрної науки розповів президент НААН Ярослав Гадзало.

«Перш за все треба відзначити, що неможливо досягнути успіху і не буде прогресу без науки. Наша Національна академія входить в Раду європейських академій, куди входять також 12 інших академій. Також ми підтримуємо тісні зв’язки з Китаєм, де в кожній провінції є своя державна академія аграрних наук і ми з ними усіма маємо договори про співпрацю, часто обмінюємося делегаціями, досвідом, результатами досліджень.

Звичайно, це дає і свої плоди. Результати роботи нашої академії не лише на папері. Вони широко використовуються в українському сільському господарстві. НААН щороку реалізовує інноваційної продукції, серед якої насіння, молодняк тварин, питці більш ніж на 3 млрд. грн., роблячи свій вклад до бюджету країни. В той же час, господарства, з якими ми співпрацюємо також отримують прибуток завдяки новим високоефективним сортам, гібридам, розробленим нашою академією, які приносять високі врожаї, новим породам, що покращують поголів’я» — розповідає Ярослав Гадзало.

«Проте в української аграрної науки є і ряд проблем. Більшість із них якраз впираються у недостатнє фінансування. Якщо дивитися на останні показники, то наша аграрна наука зараз фінансується менше ніж відповідна галузь в Албанії. Ми отримуємо в десятки раз менше фінансування ніж східні сусіди і в 20-30 разів менше ніж європейських країнах. Звичайно, це призводить до того, що не вдається достатньою мірою проводити відповідні наукові дослідження, вчасно впроваджувати нові ефективні інноваційні розробки.

На даний час в агропромисловому комплексі є дуже багато проблем, які потребують першочергового вирішення. Розвиваючи сільське господарство таким чином, як зараз це відбувається в Україні ми забруднюємо ґрунт, ми забруднюємо воду, навколишнє середовище. Українська земля все більше виснажується, через використання мінеральних добрив відбувається її засолення та окислення. І якщо цього не почати вирішувати вже зараз, то в майбутньому великі земельні площі можуть просто стати неприродними для вирощування сільськогосподарських культур, а на їх відновлення знадобляться десятиліття. Для цього треба застосовувати і певну систему сівозмін, і дотримуватися відповідного навантаження, щоб вносилася органіка. Тоді земля зможе працювати вічно і давати вічний прибуток» — відзначає президент НААН Ярослав Гадзало.

Також зараз дуже важливо не просто зберегти, а й розвивати українське село. Ми знаємо, звідки походить наше коріння. Село – це колиска нації, і ми це прекрасно розуміємо. Без нього не буде  України. Тому  науковці нашої національної академії аграрних наук роблять все можливе, щоб розробити таку схему, яка допоможе українському селу стати самодостатніми, щоб люди мали можливість обробляти свою землю, а не хтось, хто хтозна звідки приїхав. Ми всі за те, щоб земля в Україні оброблялася українцями, щоб люди отримували прибутки, розвивалася громада. Щоб умови життя в селі буди наближені до міста – так як це відбувається у всіх розвинених європейських та інших країнах світу.

Також хотілося б відзначити всіх науковців, керівників наукових установ, які в останні п’ять років в складних умовах розвивали українську аграрну науку.  Ми розуміємо, що іде війна на сході і недофінансування яке існує, частково пов’язане з об’єктивними причинами. Але є і необ’єктивні причини, більше політичного характеру. Адже в цьому році з академії зняли 200 млн. грн., ми сподіваємося, що вони будуть повернуті, адже в наш час розвивати сільське господарство і конкурувати на міжнародних ринках без розвитку науки просто неможливо. В той же час, хочеться подякувати всім українським науковцям, які не зважаючи ні на що продовжують розвивати вітчизняну науку, а їх наукові розробки мають успіх не лише на вітчизняному, але й міжнародному рівні» — зазначив Ярослав Гадзало.

Похожие статьи:

НовостиПрезидент НААН Ярослав Гадзало о достижениях и планах академии на ближайшее время

НовостиСелекційно-генетичний Інститут Національної академії аграрних наук України представив свої досягнення на виставці Агро-2019

НовостиЯрослав Гадзало рассказал о трендах в АПК

РелизыЯрослав Гадзало на AGRO-2019 розказав про здобутки та досягнення Національної академії аграрних наук

РелизыЯрослав Гадзало привітав НУБіП із 121 річницею

Комментарии 0

Связаться с нами:

facebookgooglemailodrsstwittervkvk

закрыть

Соц сети